Українські вчені розкрили потенціал нових антиоксидантних сполук


Дослідники з Запоріжжя виявили перспективні похідні триазолу з високою антиоксидантною активністю

Зображення Freepik
Зображення Freepik

Вчені з Запорізького державного медико-фармацевтичного університету та Вінницького національного аграрного університету провели унікальне дослідження, яке відкриває нові можливості у боротьбі з окисним стресом та пов'язаними з ним захворюваннями.

Вільні радикали є одними з найнебезпечніших молекул, що можуть завдавати значної шкоди клітинам людського організму. Вони мають unpaired електрон, що робить їх надзвичайно реактивними. Такі молекули здатні викликати ланцюгові реакції окиснення, пошкоджуючи структури ДНК, білків та ліпідів. Науковці довели, що надлишок вільних радикалів пов'язаний з розвитком серцево-судинних захворювань, онкологічних процесів та захворювань нервової системи.

У дослідженні було проаналізовано вісім алкільних похідних сполук. Вчені використали два основні методи дослідження: молекулярний докінг та взаємодію з 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (DPPH). Молекулярний докінг дозволив змоделювати взаємодію досліджуваних сполук з ферментом цитохром с-пероксидазою, а метод DPPH допоміг оцінити здатність сполук нейтралізувати вільні радикали.

Найцікавішим результатом стало виявлення сполуки, яка продемонструвала найвищу антиоксидантну активність — 68,39% інгібування при концентрації 1×10⁻⁴ М. Цікаво, що дослідники виявили певні розбіжності між результатами молекулярного докінгу та експериментальних досліджень, що підкреслює важливість комплексного підходу до вивчення потенційних антиоксидантних агентів.

Науковці звертають увагу на особливості структури сполук, які впливають на їхню антиоксидантну активність. Зокрема, встановлено, що наявність гептильного фрагмента є найбільш сприятливою для прояву антиоксидантних властивостей. Водночас додавання октильного фрагменту значно знижує антиоксидантну активність.

Автори дослідження підкреслюють необхідність подальших досліджень для оптимізації антиоксидантної ефективності та глибшого розуміння механізмів дії цих сполук. Вони вважають, що отримані результати є перспективним кроком у розробці нових антиоксидантних препаратів, які можуть бути використані в медичній та фармацевтичній практиці.

Дослідження проведено колективом науковців на чолі з В. В. Кальченком, Р. О. Щербиною, О. І. Панасенком та іншими дослідниками з Запорізького державного медико-фармацевтичного університету та Вінницького національного аграрного університету.

DOI