Українські вчені розкрили психологічні особливості дитячо-батьківських стосунків

Вчені з Волинського національного університету імені Лесі Українки провели ґрунтовне дослідження психологічних особливостей дитячо-батьківських стосунків у старшому дошкільному віці. Наукова робота, виконана колективом дослідників на чолі з професором Олександром Семеновим, розкрила важливі аспекти формування міжособистісної взаємодії між батьками та дітьми.

Дослідження охопило 36 повних сімей, де виховуються діти віком 5−6 років. У вибірці було 39 дітей (21 хлопчик і 18 дівчаток) та 72 батьки віком від 25 до 43 років. Науковці використали комплекс психодіагностичних методик, зокрема проєктивні методи «Кінетичний малюнок сім'ї» та «Сходинки», а також опитувальники для батьків.

Ключове наукове відкриття полягає в тому, що розвиток дитячо-батьківських стосунків у старшому дошкільному віці безпосередньо залежить від диференціації змістових особливостей міжособистісної взаємодії. Вчені виявили, що вербальна складова стосунків дитини має прямий зв'язок зі сприятливою сімейною ситуацією та обернений — з труднощами спілкування.

Особливу увагу дослідники звернули на емоційну складову взаємин. З'ясовано, що емоційний компонент має прямий зв'язок зі сприятливою сімейною ситуацією та обернені зв'язки з тривожністю й конфліктністю сім'ї. Науковці констатували, що емоційна складова є більш залежною змінною порівняно з вербальною.

Важливим висновком стало твердження, що сім'я є еталонним простором розвитку, який забезпечує формування поведінкових патернів та емоційно-почуттєвої сфери дитини. Батьківський вплив має визначальне значення: оптимальний емоційний контакт сприяє зростанню й формуванню диференційованих змістових особливостей міжособистісної взаємодії.

Дослідження також виявило цікавий феномен гіперактивної концентрації батьків на дитині. Така позиція проявляється через підвищене лідерство, контроль, дисципліну та встановлення сімейних правил. Науковці застерігають, що надмірна концентрація може мати негативні наслідки для розвитку дитини.

Практичне значення роботи полягає в можливості імплементації отриманих результатів у теорію та практику роботи вихователів і психологів закладів дошкільної освіти. Дослідження допоможе батькам та педагогам краще розуміти психологічні механізми формування дитячо-батьківських стосунків.

Наукова робота була виконана в рамках держбюджетної теми «Теорія та методика формування особистості в ранньому та дошкільному віці» на кафедрі загальної педагогіки та дошкільної освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки.