Українські вчені розкрили таємниці адаптації чужорідних ссавців

Колектив українських науковців з Національного музею природничої історії НАН України провів масштабне дослідження процесів інтродукції та адаптації чужорідних ссавців у природних екосистемах країни. Дослідження охопило майже 20-річний період спостережень і вивчило долю 11 видів ссавців, навмисно або випадково завезених на територію України.

Серед ключових висновків дослідження — успішна інтеграція переважно напівводних та хижих ссавців у природні угруповання. Найбільш адаптивними виявилисяондатра, американська норка, єнот-полоскун та плямистий олень. Вчені встановили, що визначальними факторами успішної інтродукції стали три основні умови: висока евтрофність екосистем, відносна недоторканість середовища та наявність природних екологічних коридорів.

Особливу увагу дослідники приділили вивченню структури екологічних ніш. З'ясувалося, що нові види найефективніше входять у так звані «вікна» між існуючими видами, не створюючи прямої конкуренції корінним мешканцям. Найбільш сприятливими зонами для інтродукції стали лісостепові регіони, заплавні комплекси та прикордонні території.

Цікавим аспектом дослідження стало вивчення впливу кліматичних змін та військових дій на процеси біологічної інвазії. Глобальне потепління та воєнні конфлікти створили додаткові можливості для розселення чужорідних видів, особливо в східних та південних регіонах України.

Науковці виявили, що введення нових видів часто супроводжується скороченням чисельності споріднених аборигенних тварин. Зокрема, поява американської норки майже повністю витіснила європейську норку, а плямистий олень становить конкуренцію благородному оленю.

Парадоксальним чином мисливське господарство не тільки не перешкоджає, але й сприяє розповсюдженню інвазивних видів. Обсяги відстрілу становлять лише 3−6% від популяції, що практично не впливає на чисельність чужорідних тварин.

Дослідження також показало, що найбільш успішними є інтродукції напівводних гризунів та хижаків. Зокрема, ондатра та американська норка змогли не лише закріпитися, але й значно розширити свій ареал, використовуючи річкові системи як природні коридори.

Вчені наголошують на необхідності подальшого моніторингу та розробки комплексних стратегій контролю чисельності інвазивних видів. Особливу увагу пропонується приділити збереженню біологічного різноманіття та мінімізації негативного впливу чужорідних ссавців на корінні екосистеми.

Дослідження проведене в рамках наукового проєкту Національного музею природничої історії НАН України і є вагомим внеском у вивчення процесів біологічної інвазії в умовах сучасних глобальних змін.