Таємничі Надра України

Вчені з Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України провели фундаментальне дослідження внутрішньої будови та кінематики Звенигородсько-Братської та Кіровоградської зон розломів Українського щита, розкривши унікальні особливості формування родовищ корисних копалин.

Центральна частина Інгульського мегаблока характеризується надзвичайно складною геологічною структурою, яка включає розломні зони, що є надзвичайно сприятливими для утворення рудних покладів золота та рідкісних металів. Дослідження показало, що формування родовищ відбувалося впродовж тривалого геологічного періоду, охоплюючи кілька етапів тектонічної активності.

Найбільш інтенсивні рудоутворюючі процеси пов'язані з формуванням Звенигородсько-Братської та Кіровоградської зон розломів. Ці зони виникли в результаті складних геологічних процесів, що тривали мільярди років. Зокрема, Звенигородсько-Братська зона розломів складається з потужних прямолінійних зон сколювання з різними азимутами простягання — від 310° до 360°.

Особливо цікавими є знахідки в межах цих зон. Наприклад, у Звенигородсько-Братській зоні розломів розташоване Полохівське родовище літієвих пегматитів, яке приурочене до лейкократових аплітовидних гранітів. Поруч знаходиться Липняжський гранітоїдний масив з унікальною літієвою та золоторудною мінералізацією.

Кіровоградська зона розломів не менш цікава. Тут розташовані численні золоторудні поля, витягнуті в субмеридіональному напрямку. Зокрема, виділяються такі родовища, як Юр'ївське золоторудне родовище та Клинцівське золоторудне родовище. Остання ділянка особливо примітна наявністю двох золотоносних зон: східної завширшки 100 метрів та західної завширшки 70−100 метрів.

Дослідники встановили, що формування рудних тіл відбувалося у кілька етапів, включаючи як магматичні, так і тектонічні процеси. Найбільш активними періодами були проміжки часу, пов'язані з утворенням Новоукраїнського трахітоїдного масиву та Корсунь-Новомиргородського плутону габро-анартозитів і гранітів рапаківі.

Унікальність цих геологічних утворень полягає в тому, що вони сприяли інтенсивному проникненню магматичних розплавів і гідротерм у земну кору, створюючи надзвичайно сприятливі умови для формування родовищ корисних копалин.

Проведене дослідження має не лише наукове, але й практичне значення. Центральна частина Інгульського мегаблока розглядається як один з основних перспективних регіонів для розширення мінерально-сировинних ресурсів України. Отримані результати можуть слугувати основою для визначення найбільш перспективних ділянок для подальшої геологорозвідки та видобутку корисних копалин.

Науковці підкреслюють, що подальші дослідження цього регіону можуть відкрити ще більше унікальних родовищ та допомогти в розумінні глибинних процесів формування земної кори.