Українські вчені розкрили температурні особливості надр Західної України

Вчені з Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України провели масштабне дослідження температурного режиму верхніх горизонтів земної кори в західному регіоні України. Наукова робота присвячена вивченню особливостей температурних характеристик різних геологічних зон, що має принципове значення для пошуку нафтогазових родовищ та оцінки геотермальних ресурсів.

Дослідження охопило значну територію, включаючи Закарпаття, Передкарпаття, Буковину та Волино-Поділля. Науковці проаналізували термокаротажні дані понад тридцяти свердловин, серед яких Горохів-1, Вел. Мости, Дубляни-4, Балучин-1 та багато інших. Особливістю роботи стало комплексне вивчення температурних режимів на різних глибинах.

Ключові результати дослідження демонструють суттєві відмінності температурних характеристик різних геологічних зон. На території Передкарпаття характерні температури порід на глибинах 1000, 2000, 3000 та 4000 метрів становлять відповідно 30±5, 50±10, 70±15 та 90±20 градусів Цельсія. Середній вертикальний температурний градієнт у цьому регіоні дорівнює 0,022±0,01 °С/м.

Принципово інша картина спостерігається на Закарпатті. Тут температурні показники значно вищі: на глибинах 1000, 2000 та 3000 метрів температура становить 55±10, 100±20 та 145±25 градусів Цельсія відповідно. Середній вертикальний температурний градієнт сягає 0,05±0,015 °С/м.

Науковці пояснюють таку різницю впливом астеноліту з-під Паннонії. У Закарпатті високий глибинний тепловий потік спричиняє значно динамічніший температурний режим, тоді як Передкарпаття, яке є southwestern частиною Східноєвропейської платформи, має більш стабільні теплові характеристики.

Практичне значення дослідження надзвичайно важливе. По-перше, отримані дані дозволяють точніше прогнозувати нафтогазоносність свердловин. Температурний режим безпосередньо впливає на пружні характеристики порід-колекторів, що критично для інтерпретації акустичного та сейсмічного каротажу.

По-друге, дослідження відкриває нові перспективи для розвитку геотермальної енергетики. Особливо перспективним є Закарпаття, де виявлено потужну тріщинувату флюїдонасичену гідротермальну зону на глибинах 7−14 кілометрів. Геофізичні оцінки температури в цій зоні сягають вражаючих 400−450 градусів Цельсія.

Науковці вже розпочали роботу над практичним впровадженням результатів. На Закарпатті облаштовано близько 30 гідротермальних свердловин глибиною до 1500 метрів, переважно в Іршавському, Берегівському та Ужгородському районах. Термальні води активно використовуються в санаторіях та оздоровчих закладах.

Дослідження проведене колективом авторів: А.В. Назаревич, Л.В. Скакальська та Л.Є. Назаревич з Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України.