Українські вчені розкрили вплив інтродукованих дерев на ґрунти міських парків

Вчені з Дніпровського національного університету та Дніпровського державного аграрно-економічного університету провели унікальне дослідження впливу інтродукованих деревних порід на мікробіологічні процеси в ґрунтах міських парків. Дослідження було виконане на території Центрального парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка та мініпарку в місті Дніпро.

Науковці зосередили увагу на вивченні буферної здатності ґрунтів та екологічних груп мікроорганізмів у просторі під кронами різних інтродукованих дерев. Зразки ґрунту відбиралися з верхнього шару (0−20 см) у різних ділянках парку, де зростають дерева віком 25−30 років.

Методологія дослідження включала використання диференційних діагностичних поживних середовищ для підрахунку мікроорганізмів, визначення мікробної біомаси методом теплової регідратації та вимірювання рівня кислотності ґрунту. Вчені застосували складні статистичні методи, включаючи дисперсійний аналіз та багатофакторний аналіз.

Результати дослідження виявили надзвичайно цікаві закономірності. По-перше, ґрунти міських парків мають вищу буферну здатність до закислення, ніж до лужних впливів. Це пов'язано з хімічним складом ґрунту, де домінують іони кальцію.

Особливо важливим став висновок про позитивний вплив крон дерев на мікробіологічні процеси. У просторі під кронами інтродукованих дерев спостерігалося значне збільшення чисельності амоніфікуючих, оліготрофних та педотрофних мікроорганізмів порівняно з ділянками без дерев.

Науковці виділили три латентні фактори, які пояснюють 83,8% варіативності експериментальних даних. Перший фактор (42,1% дисперсії) пов'язаний з буферними показниками ґрунту, другий (29,8%) — з процесами демуміфікації, а третій (11,9%) — з надходженням свіжої органічної речовини.

Дослідження показало, що інтродуковані дерева створюють сприятливе мікросередовище, яке підтримує баланс між надходженням рослинних решток та їх розкладанням. Це має важливе значення для збереження екологічної стійкості міських ґрунтів.

Автори наголошують на практичній цінності отриманих результатів. Вони рекомендують використовувати показники буферності ґрунту та мікробіологічні характеристики як індикатори якості ґрунтів у міських екосистемах.

Дослідження було профінансовано Міністерством освіти і науки України в рамках наукових проєктів і проведене колективом авторів, серед яких науковці з Дніпровського національного університету, Дніпровського державного аграрно-економічного університету та Білефельдського університету в Німеччині.