Українські вчені розкривають таємниці стародавніх монет

Проєкт «Грецькі монетні знахідки України» (CFU) розпочав унікальну роботу з цифровізації та систематизації стародавніх монетних колекцій, які були знайдені на території сучасної України. Дослідження, започатковане у 2022 році після російського вторгнення, має подвійну мету: створити наукове підґрунтя для вивчення втрат культурної спадщини та заповнити значні прогалини в нумізматичних знаннях.

Науковці з Дослідницького інституту Гетті (США) на чолі з Марком Пижиком розробили унікальну методологію оцифрування монетних знахідок, яка базується на міжнародному стандарті Linked Open Data (LOD). Цей підхід дозволяє не просто зберігати інформацію про монети, але й робити її максимально доступною та придатною для міжнародного наукового обміну.

Проєкт є продовженням «Інвентаря грецьких монетних знахідок» (IGCH), опублікованого у 1973 році. Якщо попередній каталог мав глобальний характер, то CFU зосереджується виключно на території сучасної України, актуалізуючи дані станом на 2020-ті роки.

Методологія дослідження передбачає використання спеціальних електронних таблиць та уніфікованих міжнародних ідентифікаторів для кожного елементу опису монети. Науковці співпрацюють з Американським нумізматичним товариством та інститутом вивчення стародавнього світу, щоб забезпечити максимальну точність та стандартизацію даних.

Особливістю проєкт є не просто технічна оцифровка, а створення семантичної бази даних. Кожна монета отримує унікальні посилання, які описують її характеристики: місце карбування, номінал, метал, період тощо. Це дозволяє дослідникам здійснювати складні пошукові запити та порівнювати колекції з різних музеїв та інституцій.

Важливим аспектом дослідження є збереження культурної спадщини в умовах воєнних дій. Проєкт не лише документує монетні знахідки, але й створює цифровий архів, який убезпечує інформацію про культурні артефакти від можливих фізичних втрат.

Наразі база охоплює монети періоду з VI по I століття до нашої ери. Дослідники планують не лише зібрати інформацію, але й зробити її доступною через спеціальні онлайн-платформи з використанням технологій RDF (Resource Description Framework) та SPARQL-запитів.

Перспективою проєкту є не лише наукове вивчення монетних знахідок, але й створення міжнародної бази даних, яка дозволить простежити торгівельні шляхи, економічні зв'язки та культурні обміни стародавніх цивілізацій на території сучасної України.

Марк Пижик та його колеги впевнені, що їхній проєкт стане важливим внеском у розвиток цифрової гуманітаристики та нумізматичних досліджень.