Українські вчені розробили унікальну систему захищеного радіозв'язку

Вчені з Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України розробили революційну систему зв'язку, яка докорінно змінює уявлення про безпеку передачі даних у сучасному цифровому світі.

Основна мета дослідження — створення завадозахищеної системи радіозв'язку, здатної передавати цифрову інформацію та відеозображення з максимальним рівнем безпеки. Науковці використали передові технології програмно-визначуваного радіо (Software-Defined Radio, SDR) та унікальні алгоритми кореляційного зв'язку.

Принципова особливість розробки полягає у використанні методу розширення спектра сигналу з прямою послідовністю (Direct Sequence Spread Spectrum, DSSS). Це дозволяє приховати факт передачі інформації серед звичайного радіошуму, що робить канал зв'язку практично непомітним для стороннього спостерігача.

Для кодування сигналів дослідники обрали спеціальні послідовності Голда — унікальні бітові послідовності з оптимальними автокореляційними властивостями. Такий підхід забезпечує надійний захист інформації та можливість організації багатоканального доступу.

Ключовим технічним рішенням став багатоканальний корелометр, який забезпечує когерентність фази між очікуваним та опорним сигналами в будь-який момент часу. Пристрій має 31 паралельно працюючий незалежний канал, що значно підвищує стійкість системи.

Дослідження показало, що розроблена технологія дозволяє:

• Передавати дані зі швидкістю до 20 Мбіт/с
• Забезпечувати повну конфіденційність передачі
• Працювати в умовах високого рівня радіошуму
• Передавати як низькочастотні пакети даних, так і відеосигнали

Науковці використали сучасну апаратну платформу BladeRF x40 з інтегрованою FPGA-схемою, що дозволило реалізувати складні алгоритми цифрової обробки сигналів.

Особливістю розробки є можливість її застосування в різних сферах — від військової справи до цивільних комунікацій. Система може бути корисною для організацій, які потребують максимального захисту інформації.

Наступні етапи досліджень передбачають вдосконалення алгоритмів кодування, збільшення швидкості передачі даних та розширення функціональних можливостей системи.