Українські вчені розробили унікальний метод оптимізації тренувань кіберспортсменів

Grupo вчених з Національного університету фізичного виховання і спорту України здійснили революційне дослідження в галузі кіберспорту, розробивши унікальний математичний підхід до оптимізації тренувального процесу кіберспортивних команд. Дослідження, проведене під керівництвом професора Оксани Шинкарук, демонструє, як сучасні математичні методи можуть докорінно змінити підготовку кіберспортсменів.

Основна проблема сучасного кіберспорту полягає в неефективному плануванні тренувального процесу. Традиційно тренери покладалися переважно на інтуїцію та особистий досвід, що призводило до неоптимального розподілу часу та ресурсів. Українські дослідники запропонували інноваційне рішення — використання лінійного програмування для створення максимально ефективних індивідуальних тренувальних планів.

Дослідження базується на глибокому аналізі тренувального процесу кіберспортсменів. Науковці провели масштабне опитування серед 11 експертів, включаючи 7 професійних кіберспортсменів та 4 спеціалістів у галузі. Експертна група визначила ключові типи тренувань, необхідні для успішної підготовки кіберспортсменів різного рівня.

Розроблена методика включає два варіанти лінійного програмування. Перший варіант передбачає статичний розподіл часу між різними видами тренувань, а другий — більш просунутий — дозволяє оптимізувати розподіл часу з урахуванням індивідуальних характеристик спортсменів та стратегічних цілей команди.

Ключова перевага методики — її гнучкість та адаптивність. За допомогою лінійного оптимізатора MS Excel Solver дослідники змогли змоделювати різні сценарії тренувального процесу. Наприклад, можна визначити оптимальне співвідношення часу між командними та індивідуальними тренуваннями, технічною підготовкою, аналізом матчів та фізичною активністю.

Експериментальні результати показали, що типовий тижневий план кіберспортсмена може включати 15 годин командних тренувань, 18 годин індивідуальної підготовки, 3 години аналізу матчів, 8 годин технічної підготовки, 1 годину роботи з тренером, 1 годину психологічної підготовки та 4 години фізичної активності.

Унікальність методики полягає в її здатності враховувати безліч обмежень: загальну кількість тренувальних годин на тиждень, мінімально необхідний час для кожного виду підготовки, індивідуальні особливості гравців та стратегічні цілі команди.

Дослідження відкриває нові горизонти для кіберспортивної галузі. Запропонований підхід може стати основою для створення більш складних систем управління тренувальним процесом. Науковці вже планують розширити функціонал лінійного програмування, включивши додаткові фактори: психологічні аспекти, соціальну динаміку в команді та фізіологічні показники спортсменів.

Результати дослідження мають принципове значення не лише для кіберспорту, але й демонструють потенціал математичного моделювання в плануванні тренувальних процесів для різних видів спорту. Українські вчені довели, що сучасні математичні методи можуть бути ефективним інструментом оптимізації спортивної підготовки.