Українські вчені створили кластеризацію лікувально-оздоровчого туризму в Україні

Українські науковці запропонували новаторський підхід до розвитку лікувально-оздоровчого та реабілітаційного туризму, спираючись на просторове моделювання регіональних ресурсів. Дослідження провели Марина Белобородова та Лілія Безугла з Дніпровського державного технічного університету, а також Ольга Гладощук з Національного технічного університету в Кам’янському. Їхня мета полягала в обґрунтуванні методології, яка дозволить оптимізувати розподіл ресурсів і підвищити конкурентоспроможність українських регіонів на ринку туристичних послуг.

Дослідження базується на аналізі статистичних даних про матеріально-технічну базу та природні ресурси, а також на картографічній візуалізації потенційних кластерів. Науковці застосували абстрактно-логічний, системний підхід, методи статистичного групування та графічної інтерпретації.

У результаті Україна була умовно поділена на шість груп регіонів, кожна з яких отримала чітку спеціалізацію та стратегічний напрям розвитку. Перша група — Приморський регіон (23,2% території), до якого входять Одеська, Запорізька, Миколаївська, Донецька та Херсонська області, орієнтована на сімейний і дитячий оздоровчий туризм. Друга — Волинсько-Карпатський регіон (13,7%), включаючи Львівську, Волинську, Івано-Франківську, Тернопільську й Закарпатську області, зосереджена на санаторно-курортному відпочинку та в’їзному туризмі. Третя — Столичний і Придніпровсько-Слобожанський регіон (20,4%), зокрема Київська, Житомирська, Дніпропетровська та Харківська області, спеціалізується на медичному туризмі завдяки кадровому потенціалу й технологіям.

Четверта група (26,1%) охоплює регіони без вираженого туристичного потенціалу, такі як Вінницька, Луганська чи Сумська області, але з можливостями для рекреації на природі. П’ята (12,3%) — регіони з нереалізованим потенціалом, наприклад Полтавська та Черкаська області, де є значні природні ресурси, зокрема курорт Миргород. Окремо виділено шостий кластер — Автономну Республіку Крим (4,3%), яка потребує специфічної стратегії реінтеграції після деокупації. Автори зазначають, що кластеризація враховує не лише наявність санаторіїв чи природних ресурсів, а й можливості туристичної ревіталізації — відновлення занедбаних об’єктів, зокрема промислових, для реабілітаційних потреб.

Статистичний аналіз показав, що станом на початок 2023 року найбільша концентрація оздоровчих закладів спостерігається в Київській (1756 одиниць), Львівській (1071) та Дніпропетровській (853) областях. Приморські регіони, попри окупацію частини територій, зберігають значний потенціал завдяки природним ресурсам — 27,85% їхньої площі належить до заповідного фонду. Волинсько-Карпатський кластер вирізняється найвищим рівнем заповідності (59,1%) та унікальними запасами озокериту, що дає переваги для міжнародного реабілітаційного туризму. У столичному кластері, наприклад, Дніпропетровська область пропонує рідкісну спеціалізацію — реабілітацію після опіків.

Дослідники наголошують на актуальності медичного туризму в контексті повоєнної відбудови України. Психологічна та фізична реабілітація ветеранів і цивільних вимагає інтеграції туристичної й медичної інфраструктури. Запропонована методологія дозволяє таргетовано розвивати послуги: від нейрореабілітації до кардіо- та пульмонарних програм. Наприклад, у Приморському регіоні діють 14 закладів для м’язово-скелетної реабілітації, а у Волинсько-Карпатському — 11 для відновлення після операцій на органах травлення. Такий підхід не лише підвищує доступність послуг, а й сприяє економічному розвитку депресивних територій через ревіталізацію промислових об’єктів.

Обмеженням дослідження є відсутність актуальних даних про Крим та частково окуповані території, а також виключення зі статистики лікарняних закладів, які можуть опосередковано слугувати туристам. Проте автори переконані, що кластеризація допоможе залучити інвестиції й модернізувати інфраструктуру. На їхню думку, кожен регіон може поглибити спеціалізацію, навіть якщо зараз потенціал слабкий, як у четвертій групі.

У підсумку, робота Белобородової, Безуглої та Гладощук пропонує інструмент для збалансованого розвитку туризму в Україні. Кластеризація не лише оптимізує ресурси, а й створює конкурентні переваги на глобальному ринку, сприяючи відновленню країни після війни. Цей підхід може стати основою для державної стратегії, якщо влада врахує специфіку кожного кластера та інвестує в ревіталізацію.