Українські вчені удосконалили математичну модель управління реактивною артилерією

Група українських військових науковців з Національного університету оборони, Сумського державного університету та Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснила вагомий внесок у вдосконалення систем управління вогнем реактивної артилерії. Дослідження присвячене розробці унікальної математичної моделі, яка суттєво підвищує точність визначення установок для стрільби.

Актуальність роботи зумовлена необхідністю підвищення ефективності артилерійських підрозділів в умовах сучасних бойових дій. Традиційні математичні моделі мали низку обмежень, зокрема недостатню точність врахування метеорологічних умов та впливу навколишнього середовища на траєкторію польоту снарядів.

Науковці запропонували принципово новий підхід, який передбачає введення вагових функцій для різних ділянок траєкторії польоту снаряда. Зокрема, вони врахували вплив температури повітря, вітрових навантажень на активній, пасивній ділянках траєкторії та ділянці розкриття бойових елементів.

Розроблена математична модель дозволяє більш точно визначати вагові коефіцієнти для кожного типу снаряда. Експериментальні дослідження показали, що запропонована система диференційних рівнянь дає змогу:

1. Підвищити точність визначення установок для стрільби на 1,5−2%;
2. Скоротити час на підготовку вогневих завдань;
3. Оперативно реагувати на зміну бойової обстановки;
4. Ефективно забезпечувати розробку та уточнення бойових документів.

Особливістю дослідження є комплексний підхід до моделювання траєкторії снаряда. Вчені враховували не лише класичні фізичні параметри, але й складні метеорологічні та геофізичні умови. Зокрема, в моделі враховуються:

• Температура повітря на різних ділянках траєкторії
• Вітрові навантаження
• Атмосферний тиск
• Особливості рельєфу місцевості

Експериментальна перевірка проводилася на різних типах реактивних снарядів: 122-мм (9М21НЕ), 220-мм (9М27НЕ) та 300-мм (9М55С). Результати підтвердили високу ефективність запропонованої математичної моделі.

Практичне значення роботи полягає в можливості її застосування не лише для існуючих, але й для перспективних систем реактивної артилерії. Дослідження відкриває шлях до створення більш точних математичних методів, моделей та алгоритмів управління вогнем.

Автори дослідження зазначають, що розроблена математична модель може бути впроваджена в автоматизовані системи управління вогнем, що значно підвищить ефективність артилерійських підрозділів.

Наукова робота є черговим свідченням високого рівня вітчизняної військової науки та інженерної думки. Дослідження проводилося в рамках науково-дослідних робіт «Гармоніка», «Повітря» та «Компонент» за підтримки Міністерства оборони України.