Українські вчені відновили репродуктивну функцію при синдромі Ашермана
Науковці з Харківського національного медичного університету успішно застосували аутологічні мезенхімальні стовбурові клітини для лікування безпліддя, викликаного синдромом Ашермана.
/sci314.com/images/news/cover/1749/1455.jpg)
Синдром Ашермана, що характеризується утворенням спайок у порожнині матки, є серйозною проблемою, яка часто призводить до безпліддя у жінок репродуктивного віку. Основною метою лікування цього стану є відновлення об'єму та форми порожнини матки, регенерація ендометрію та, зрештою, відновлення репродуктивної функції.
Сучасна діагностика внутрішньоматкових синехій (спайок) включає не лише ультразвукове дослідження, але й офісну гістероскопію, яка набула широкого застосування в останні роки. Стандартний підхід до лікування синдрому Ашермана передбачає гістероскопічне розсічення синехій порожнини матки та запобігання повторному утворенню спайок ендометрію в післяопераційному періоді, що досягається введенням внутрішньоматкових спіралей, протиспайкових препаратів або балонних катетерів.
Однак основні труднощі полягають у пошуку ефективних способів запобігання утворенню спайок після видалення механічних засобів з порожнини матки та методів відновлення морфології ендометрію у пацієнток, які бажають завагітніти. Найперспективнішою технологією в цій галузі виявилося використання аутологічних стовбурових клітин ендометрію.
Українські вчені з Харківського національного медичного університету — М.М. Козуб, М. Козуб та К. Скибіна — представили клінічний випадок лікування пацієнтки репродуктивного віку з безпліддям та синдромом Ашермана. Це дослідження було частиною клінічного випробування, зареєстрованого в Clinical Trials.gov.
Напередодні оперативного етапу розділення синехій порожнини матки у пацієнтки було взято зразок венозної крові. Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) виділяли з периферичної крові пацієнтки за допомогою методу магнітної сепарації з використанням autoMACS Pro Separator (Miltenyi Biotec). Відповідно до міжнародних протоколів, клінічно використовувалися МСК п'ятого пасажу.
Приналежність отриманих клітин до групи МСК була підтверджена за допомогою набору BioTechne FMC. Крім того, МСК були диференційовані в клітини ендометрію, що було підтверджено з використанням маркерів відповідності клітин ендометрію.
Хірургічний етап лікування включав офісну гістероскопію, механічний синехіоліз у ендоцервіксі та ендометрії, а також введення внутрішньоматкової спіралі зі сріблом. Для відновлення структури ендометрію наприкінці гістероскопії було проведено субендометріальну ін'єкцію аутологічних МСК ендометрію. Після цього протягом трьох тижнів проводилася ад'ювантна естрогенна терапія високими дозами.
Результат виявився надзвичайно успішним — вагітність настала спонтанно через два роки після втручання. Пацієнтка народила доношену дівчинку, що свідчить про повне відновлення репродуктивної функції.
Результати цього клінічного випадку вказують на перспективність використання аутологічних стовбурових клітин крові, перетворених на клітини ендометрію, у лікуванні безпліддя у пацієнток із синдромом Ашермана, особливо коли попередні спроби відновити фертильність за допомогою традиційних методів лікування виявилися безуспішними.
Це дослідження є важливим кроком у розвитку репродуктивної медицини в Україні та демонструє високий потенціал застосування стовбурових клітин для лікування складних випадків безпліддя. Українські науковці продовжують працювати над удосконаленням методики та розширенням її застосування для допомоги більшій кількості пацієнток.
Робота харківських вчених підтверджує, що регенеративна медицина та клітинні технології можуть відігравати ключову роль у вирішенні проблем репродуктивного здоров'я, які раніше вважалися надзвичайно складними для лікування традиційними методами. Цей успішний клінічний випадок відкриває нові горизонти для пацієнток із синдромом Ашермана та дає надію тим, хто зіткнувся з діагнозом безпліддя.