Українські вчені врятували унікальні сейсмічні архіви минулого століття

У період з 1960 по 1990 роки українські геофізики провели масштабні глибинні сейсмічні дослідження, які назавжди змінили розуміння структури земної кори та мантії. Сьогодні ці унікальні наукові матеріали опиняються під загрозою втрати, але група вчених з Інституту геофізики імені С. Суботіна НАН України розробили інноваційну методику їх порятунку та цифровізації.

Дослідження охоплювали величезні території, зокрема Український щит — один з найдавніших геологічних утворень Європи. Науковці використовували найсучасніші на той час методи сейсмічного профілювання, що дозволило створити детальні геологічні моделі різних регіонів України. Особливу увагу приділяли вивченню глибинної структури, товщини земної кори, глибинних розломів та їхньої ролі у формуванні родовищ корисних копалин.

У 1970−1980-х роках були запроваджені багатоканальні сейсмічні методики, які значно підвищили якість даних. Спеціальні методи обробки сигналів, такі як смуговий фільтр та автоматичне підсилення, дозволили дослідникам чітко окреслити глибинні шари та проаналізувати тектонічну динаміку.

Сучасний етап глибинних сейсмічних досліджень в Україні розпочався у 1997 році з міжнародного проєкту EUROBRIDGE'97. Протягом наступних двох десятиліть науковці провели широкомасштабні дослідження земної кори та верхньої мантії в різних тектонічних регіонах — Карпатах, на Українському щиті, в Чорноморському басейні та Дніпровсько-Донецькій западині.

Команда дослідників на чолі з Д.В. Лисинчуком, К.В. Коломійцем та В.М. Степаненком розробила унікальну методику порятунку аналогових сейсмічних записів, які зберігалися на фотопапері. Пілотний проєкт було реалізовано на ділянці геотраверсу IV, який простягається більш ніж на 1000 кілометрів.

Методика включала кілька ключових етапів: спеціалізовану фотозйомку, корекцію оптичних спотворень, очищення зображень від механічних пошкоджень та підвищення контрастності. Вчені створили векторні зображення, які можна вільно масштабувати та аналізувати.

Найцікавішим відкриттям стало виявлення поперечних хвиль у старих сейсмічних записах — явища, яке раніше не було детально досліджене. Це відкриває принципово нові можливості для переінтерпретації архівних даних з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

Наступним кроком дослідники планують провести суцільне сканування та систематизацію всіх наявних аналогових сейсмічних записів, створити відповідну базу даних та перевести матеріали у цифровий формат SEG-Y — стандартний формат для геофізичних досліджень.