Українські вчені виявили особливості анемії при хронічних хворобах печінки

Група науковців з Дніпровського державного медичного університету провела важливе дослідження щодо особливостей анемії у пацієнтів з різними хронічними захворюваннями печінки. Дослідження охопило 73 пацієнти віком від 37 до 69 років із середнім віком 46,7 років.

Вчені розділили пацієнтів на чотири групи відповідно до етіології захворювання: перша група включала 16 пацієнтів з хронічним гепатитом С, друга — 17 пацієнтів з хронічним алкогольним гепатитом, третя — 12 пацієнтів з цирозом печінки, четверта — 28 пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки.

Дослідження показало, що у 75% випадків пацієнти з хронічними захворюваннями печінки мають гематологічні відхилення, найчастіше у формі анемії. За критеріями ВООЗ, анемія діагностується при зниженні концентрації гемоглобіну нижче 120 г/л у жінок та 130 г/л у чоловіків.

Клінічна картина обстежених пацієнтів характеризувалася високою поширеністю скарг: слабкість спостерігалася у 93,2% випадків, підвищена втомлюваність — у 87,7%, зниження або відсутність апетиту — у 76,7%, печія — у 60,3%, гіркий присмак та сухість у роті — у 78,1%, біль у животі після їжі та здуття — у 83,6%, часта діарея — у 74% випадків.

У всіх пацієнтів були наявні ознаки порушення трофіки шкіри (сухість і втрата тургору, спонтанні синці), трофічні зміни слизових оболонок з підвищеною кровоточивістю, заїди, «малиновий язик», зміни менструального циклу у жінок, зміни нігтів та волосся, вітиліго, а також неврологічні та психосоматичні розлади. Найбільш виражені симптоми спостерігалися у пацієнтів з цирозом печінки.

Дослідження виявило різну тяжкість анемії в групах: у першій та четвертій групах спостерігалася легка анемія, у другій — помірна, а в третій — тяжка. Рівні гемоглобіну значно відрізнялися між групами: 94,3±5,7 г/л, 74,3±6,6 г/л, 66,5±6,3 г/л та 101,5±4,3 г/л відповідно для першої, другої, третьої та четвертої груп.

Найбільш виражений дефіцит заліза спостерігався у пацієнтів з цирозом печінки. Рівні сироваткового заліза в першій, другій та четвертій групах суттєво не відрізнялися. Концентрація феритину також показала значні відмінності між групами: 65,9±4,5 нг/мл, 72,5±1,8 нг/мл, 9,3±0,9 нг/мл та 28,3±2,2 нг/мл відповідно.

Аналіз лабораторних показників у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки та анемією надав цінну інформацію про адаптаційні можливості печінки. У пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С та хронічним аутоімунним гепатитом адаптаційна відповідь нагадувала гостру запальну реакцію. У пацієнтів з цирозом печінки результати відображали майже повне виснаження печінкових резервів, тоді як пацієнти з неалкогольною жировою хворобою печінки демонстрували найвищий ступінь компенсації за лабораторними показниками.

Дослідження показало, що у всіх пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки та анемією тяжкість анемії визначалася прямими кореляціями з кількістю еритроцитів, еритроцитарними індексами, рівнем сироваткового заліза та загального білка, а також двонаправленим зворотним зв'язком з подовженням активованого часткового тромбопластинового часу.

Науковці підкреслюють, що пацієнти з хронічними захворюваннями печінки потребують обов'язкового з'ясування типу анемії, а результати цього дослідження сприяють кращому розумінню специфічних змін рутинних гематологічних параметрів, які зазвичай використовуються в первинній медичній допомозі.

Дослідження проводили професорка Ірина Височина, доктор медичних наук Тетяна Ніколаєнко-Камишова, кандидат медичних наук Ірина Василевська, доктор філософії в області медицини Володимир Крамарчук та доктор філософії в області медицини Тетяна Яшкіна з кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти та пропедевтики внутрішньої медицини Дніпровського державного медичного університету.