Українські вчені виявили приховану проблему дефіциту заліза у спортсменок

Група українських науковців з Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту провела важливе дослідження щодо поширеності прихованого дефіциту заліза серед спортсменів високої кваліфікації. Дослідження очолили кандидат наук з фізичного виховання і спорту Анна Гусарова, кандидат біологічних наук Наталія Вдовенко та молодший науковий співробітник Галина Россоха.

У дослідженні взяли участь 21 спортсмен, серед яких 11 чоловіків та 10 жінок. Вчені провели комплексний аналіз показників крові, включаючи концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів, рівень гематокриту та еритроцитарні індекси. Особливу увагу приділили рівню феритину — найбільш точному маркеру дефіциту заліза в організмі.

Результати дослідження виявили тривожну тенденцію серед спортсменок. Хоча більшість показників крові знаходилась у межах норми, рівень феритину у жінок був значно нижчим за оптимальний. Середній вміст феритину у спортсменок склав 28,0 мкг/л, що не лише нижче рекомендованого для спортсменів рівня (45−50 мкг/л), але й наближається до критичної межі в 35 мкг/л, яка вважається показанням для призначення препаратів заліза.

Детальний аналіз показав, що лише 30% спортсменок мали нормальний рівень феритину. У 60% було виявлено передлатентний дефіцит заліза, а у 10% — латентний дефіцит заліза. Натомість у чоловіків-спортсменів середній рівень феритину становив 45,5 мкг/л, що відповідає оптимальному пороговому значенню.

Дослідники підкреслюють, що дефіцит заліза може негативно впливати на функціонування нервової, серцево-судинної, імунної та ендокринної систем організму. Це особливо важливо для спортсменів, оскільки може призводити до погіршення тренувальних можливостей, зниження аеробної здатності та погіршення змагальних результатів.

Вчені наголошують на важливості регулярного скринінгу залізодефіцитних станів, особливо у жінок-спортсменок. Міжнародний олімпійський комітет рекомендує проводити такий скринінг як частину періодичної оцінки стану здоров'я елітних спортсменів.

Дослідження також містить важливі рекомендації щодо лікування дефіциту заліза. Зокрема, наголошується на необхідності призначення препаратів заліза виключно лікарем та дотримання правил їх прийому. Важливо уникати одночасного вживання речовин, що можуть знижувати засвоєння заліза, таких як чай, кава, молочні продукти та деякі харчові добавки.

Особливу увагу приділено правильному прийому препаратів заліза. Рекомендована стандартна добова терапевтична доза елементарного заліза становить 100−200 мг. Для зменшення побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту рекомендується приймати препарати 2−3 рази на тиждень або змінити час прийому — вживати під час їжі чи перед сном.

Дослідники також виявили, що основними причинами неефективного лікування часто є некоректний прийом препаратів, самолікування та недотримання рекомендацій щодо вживання харчових добавок з недостатнім вмістом заліза.

Це дослідження є продовженням попередніх робіт українських вчених. Раніше при обстеженні 34 легкоатлетів та 35 єдиноборців високої кваліфікації були отримані схожі результати, що підтверджує системний характер проблеми прихованого дефіциту заліза у спортсменок.

Результати дослідження мають важливе практичне значення для спортивної медицини та підготовки спортсменів високого класу. Вони підкреслюють необхідність регулярного моніторингу рівня заліза, особливо у жінок-спортсменок, та своєчасного медичного втручання для запобігання негативному впливу дефіциту заліза на спортивні результати.