Українські вчені виявили збільшення площі сміттєзвалища на 43% за допомогою ДЗЗ

Вчені з Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України розробили та впровадили нову методику температурного картографування сміттєзвалищ з використанням даних дистанційного зондування Землі. Дослідження проводилось на території Здолбунівського району Рівненської області.

Для аналізу використовувались супутникові знімки середньої та високої роздільної здатності, отримані за допомогою теплових інфрачервоних сенсорів. Основними джерелами даних стали знімки з супутників Landsat-8/9, Sentinel-3, MODIS та ASTER.

Дослідники застосували комплексний підхід до обробки даних, який включав радіометричну калібрацію теплових знімків, геопросторовий аналіз у середовищах ArcGIS та QGIS, а також мультичасовий аналіз для виявлення змін температурних показників. Додатково використовувались спектральні індекси NDVI та NDBI для оцінки антропогенного впливу на територію.

Результати дослідження показали значне збільшення площі сміттєзвалища — на 43% за період з 2008 по 2023 рік. Аналіз супутникових знімків дозволив чітко ідентифікувати внутрішню структуру полігону, включаючи вичерпані ділянки, зони активного зберігання відходів, відстійники для фільтрату та під'їзні шляхи.

Важливим аспектом дослідження стало вивчення температурних режимів. Максимальна зафіксована температура на території сміттєзвалища склала 38,1°C (6 серпня 2017 року). При цьому температура поверхні сміттєзвалища зазвичай перевищувала показники сусіднього лісового масиву, де максимальне значення становило 36,3°C.

Порівняльний аналіз з прилеглими територіями показав, що температурні піки на сільськогосподарських угіддях, хоч і були вищими за показники сміттєзвалища, не демонстрували критичних відхилень. Максимальна температура на сільгоспугіддях досягала 42°C.

Розроблена методика дозволяє ефективно виявляти:

• Ділянки з підвищеними температурними показниками (понад 60°C), що можуть вказувати на ймовірне самозаймання
• Зони поступового підвищення температури, де можливе накопичення горючих газів
• Вплив сезонних факторів на температурний режим звалищ
• Небезпечні геологічні процеси, включаючи зсуви та деформації рельєфу

Дослідники відзначають, що використання супутникових даних значно покращує можливості моніторингу екологічної безпеки сміттєзвалищ. Це дозволяє оперативно виявляти пожежонебезпечні ділянки, оптимізувати управління відходами через прогнозування зон активного розкладу та оцінювати екологічні ризики, пов'язані з виділенням парникових газів.

Особлива увага приділяється виявленню підземних займань, які можуть тривати роками без видимих ознак на поверхні. Геоінформаційні технології дозволяють визначати такі небезпечні зони на ранніх стадіях, що є критично важливим для запобігання масштабним екологічним проблемам.

Науковці пропонують подальший розвиток аналітичних методів, зокрема впровадження технологій штучного інтелекту для автоматизованої інтерпретації теплових аномалій. Це відкриває нові можливості для досліджень геоекологічної безпеки територій та вдосконалення системи моніторингу сміттєзвалищ.

Дослідження проводили науковці Тарас Триснюк та Олександр Шевчук з Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Результати їхньої роботи можуть бути використані для вдосконалення системи екологічного моніторингу, планування полігонів твердих побутових відходів та розробки заходів щодо зменшення негативного впливу на довкілля.