Українські вчені виявили зв'язок соматотипу з реакцією судин на холод

Реакція кровоносних судин на холод є важливим показником здоров'я серцево-судинної системи та може слугувати раннім індикатором розвитку різних захворювань. Саме цю проблематику дослідили українські науковці з Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського під керівництвом Л.І. Горбань.

Периферичний кровообіг у кінцівках відіграє ключову роль у регуляції температури тіла, впливаючи на опір периферичного кровотоку. Для оцінки змін у периферичному кровообігу в медичній практиці часто використовують метод реовазографії верхніх або нижніх кінцівок у поєднанні з холодовим тестом (ХТ). Застосування цього тесту разом з іншими діагностичними методами дозволяє виявити ранні ознаки різних захворювань, включаючи гіпертонію, що робить його предиктором функціонального стану організму та допомагає виявляти порушення на ранніх стадіях.

Соматотип людини виражає важливий набір ознак, що дозволяє прогнозувати особливості та реакції організму на зовнішні впливи, включаючи вплив холоду. У дослідженні взяли участь дві групи обстежуваних віком 18−22 роки. Перша контрольна група складалась з людей, у яких артеріальний тиск (АТ) відповідав оптимальному рівню за класифікацією ВООЗ (120 осіб). До другої групи увійшли особи, у яких систолічний артеріальний тиск перевищував 130 мм рт.ст. на момент дослідження, та/або діастолічний — 85 мм рт.ст. (135 осіб).

Соматотипування обстежуваних проводили за методом Картера і Хіта. Запис реовазограм (РВГ) здійснювали за допомогою комп'ютерного комплексу «Реоком». Після запису початкової РВГ руки її охолоджували, занурюючи у ванну з крижаною водою при температурі 3−5°C на 1 хвилину, після чого РВГ записували знову на 3-й та 6-й хвилинах.

Негативним холодовим тестом вважався випадок, коли реографічний індекс на 3-й хвилині тесту знижувався в межах 5−9% відносно початкового стану, але відновлювався до початкового рівня на 6-й хвилині. Позитивний ХТ визначався, якщо реографічний індекс знижувався більш ніж на 10% відносно початкового стану на 3-й хвилині і затримувався у відновленні на 6-й хвилині. Нормальна реакція асоціювалася з негативним ХТ.

Результати дослідження показали, що серед людей з нормальним артеріальним тиском негативний ХТ спостерігався у більшості обстежуваних, що вказувало на нормальну реакцію кровоносних судин на вплив холоду в цій групі. У випадку обстежуваних з підвищеним артеріальним тиском відсоток людей з негативним ХТ був значно нижчим (р < 0,05).

Спастичні процеси в кровоносних судинах спостерігалися в осіб з підвищеним артеріальним тиском та ендоморфною будовою тіла. Гіпотонічна реакція була характерна для осіб з переважанням ектоморфного компонента соматотипу з підвищеним артеріальним тиском, тоді як розвиток змішаного типу артеріальної дистонії під час ХТ був підтверджений для мезоморфних осіб з підвищеним артеріальним тиском.

Дослідження українських вчених демонструє важливість врахування індивідуальних особливостей будови тіла при оцінці реакції судин на холод, що може мати практичне значення для ранньої діагностики серцево-судинних захворювань. Виявлені закономірності вказують на те, що соматотип може бути важливим фактором, який впливає на реакцію кровоносної системи на зовнішні подразники.

Результати дослідження, проведеного в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського під керівництвом Л.І. Горбань, можуть бути використані для розробки персоналізованих підходів до діагностики та профілактики серцево-судинних захворювань з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтів.