Українські вчені знайшли альтернативу російському фторопласту

Вчені з Українського державного університету науки і технологій розробили унікальне рішення для вітчизняного машинобудування в умовах війни — альтернативу російському фторопласту. Дослідження проведено колективом науковців на чолі з Олегом Кабатом, Михайлом Сулою та Олексієм Вороним у Дніпровському науково-дослідному інституті.

Актуальність дослідження викликана суттєвими викликами в українській промисловості через війну з російською федерацією. До введення санкцій та початку повномасштабної агресії вітчизняні підприємства активно використовували фторполімер політетрафторетилен марки «фторопласт-4», який вироблявся виключно на російських підприємствах. Після припинення постачань постала критична потреба у пошуку повноцінної заміни.

Науковці провели масштабне дослідження та визначили два перспективні аналоги — PTFE Powder101 та PTFE Powder161 китайського виробництва компанії Stargetfluoro. Вони детально проаналізували фізико-механічні, теплофізичні та трибологічні властивості нових матеріалів, порівнюючи їх з класичним російським фторопластом.

Ключові результати дослідження показали, що новітні фторполімери не поступаються, а подекуди навіть перевершують характеристики оригінального матеріалу. Зокрема, встановлено, що PTFE Powder101 та PTFE Powder161 мають практично ідентичні показники густини, межі текучості, модуля пружності та твердості.

Особливо важливими виявилися трибологічні характеристики — здатність матеріалів витримувати тертя без мастила. Науковці визначили, що новітні фторполімери здатні працювати в навантаженнях до 0.8 МПа, зберігаючи високий рівень надійності та довговічності. Період припрацювання таких матеріалів складає 250−400 хвилин, що робить їх цілком придатними для використання у вузлах тертя сучасних машин та механізмів.

Унікальність розробки полягає в тому, що вона не лише заміщує критичний імпортний матеріал, але й демонструє високий рівень вітчизняних наукових розробок. Фторполімери PTFE Powder101 та PTFE Powder161 можуть застосовуватися в різних галузях машинобудування — від виробництва промислового обладнання до створення високотехнологічних вузлів тертя.

Дослідження проведено з використанням сучасного обладнання, зокрема універсальної розривної машини 2167 Р-50, твердоміра 2013 ТШСП та інших високоточних приладів. Науковціретельно вивчили температурні режими, коефіцієнт тертя, інтенсивність зношування та інші критичні параметри матеріалів.

Практичне значення роботи важко переоцінити — вона демонструє здатність українських вчених оперативно реагувати на виклики, спричинені війною, та знаходити інноваційні рішення для забезпечення технологічної незалежності держави. Результати дослідження можуть бути впроваджені на вітчизняних підприємствах машинобудівної, хімічної та інших галузей промисловості.