Український науковець розробив методику керування бойовими машинами у воєнних умовах


Віктор Чмир з Національної академії Держприкордонслужби дослідив особливості водіння бойової техніки в екстремальних умовах та розробив рекомендації для підвищення ефективності бойових дій

Сучасне поле бою висуває надзвичайно високі вимоги до екіпажів бойових машин, особливо в умовах активних бойових дій. Кандидат технічних наук, доцент Національної академії Державної прикордонної служби України Віктор Чмир провів комплексне дослідження особливостей керування бойовими машинами в екстремальних воєнних умовах.

Науковець детально проаналізував вплив різних типів рельєфу на ефективність використання бойової техніки. Зокрема, встановлено, що на рівнинній місцевості машини можуть розвивати вищу швидкість, але стають більш вразливими через обмежену кількість природних укриттів. Гориста місцевість створює серйозні виклики — необхідність долати круті підйоми та спуски вимагає від водія високої кваліфікації та постійного контролю.

Особливу увагу в дослідженні приділено впливу погодних умов. Дощ і багнюка суттєво знижують прохідність техніки, збільшують навантаження на двигун та ризик пошкодження ходової частини. Туман і обмежена видимість ускладнюють навігацію та координацію між підрозділами. Сильна спека може призводити до перегріву двигунів, особливо в броньованій техніці.

Важливим аспектом дослідження стало вивчення тактичних прийомів маневрування в бою. Віктор Чмир описав ефективність різних типів маневрів: флангового маневрування для обходу противника, змійкоподібного руху для уникнення ворожого вогню, ривкового просування короткими кидками від укриття до укриття. Особливо цінними є спостереження щодо тактики «вибух-укриття», яка передбачає швидкий виїзд з укриття, здійснення пострілу і миттєве повернення назад.

Науковець розробив рекомендації щодо маскування бойової техніки. Серед ключових заходів — використання маскувальних сіток, природних елементів, спеціального фарбування відповідно до рельєфу та сезону. Для протидії тепловізорам запропоновано застосовувати теплоізоляційні покриття та екрани. Важливим є також маскування слідів руху, особливо на м'якому ґрунті чи снігу.

Окремий розділ дослідження присвячено психологічній підготовці екіпажів. Встановлено, що ефективне керування бойовою машиною можливе лише за умови злагодженої взаємодії всіх членів екіпажу та їхньої психологічної готовності до екстремальних ситуацій. Науковець наголошує на важливості єдиної системи команд, високого рівня довіри між членами екіпажу та навичок «читати один одного».

Дослідження базується на аналізі реальних бойових ситуацій, зокрема з досвіду війни в Україні. Наприклад, описано успішні дії екіпажу БМП 24-ї механізованої бригади в районі Бахмута, коли завдяки злагодженій роботі вдалося уникнути ураження ворожими дронами. Також проаналізовано досвід застосування бойової техніки під час визволення Харківщини восени 2022 року, де ключовим фактором успіху стало вміле використання місцевості та раптовість маневру.

Віктор Чмир підкреслює, що організація водіння бойових машин в екстремальних умовах — це комплексна система тактичних і технічних заходів. Її мета — не просто переміщення техніки, а збереження машини, екіпажу та забезпечення виконання бойового завдання. Успіх залежить від високої підготовки, злагодженої роботи екіпажу та здатності швидко адаптуватися до змінної бойової ситуації.

Науковець рекомендує продовжити дослідження в напрямку вдосконалення технічних засобів захисту бойових машин при їх експлуатації в екстремальних воєнних умовах. Це дозволить підвищити живучість техніки та безпеку екіпажів під час виконання бойових завдань.

DOI