Український вчений розробив модель формування команд для економічної безпеки


Науковець зі Східноукраїнського національного університету запропонував інноваційний підхід до створення управлінських команд для зміцнення економічної безпеки підприємств

В умовах зростаючих викликів для українського бізнесу особливої актуальності набуває питання економічної безпеки підприємств. Віталій Севост'янов зі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля представив новаторське дослідження щодо формування управлінських команд для зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства.

Дослідник запропонував розглядати потенціал системи економічної безпеки підприємства як сукупність наявних можливостей, засобів та ресурсів, які можуть бути використані для захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз, а також для мінімізації їхніх негативних наслідків.

Для ефективного зміцнення такого потенціалу науковець розробив модель формування спеціальної управлінської команди, яка базується на трьох ключових компонентах. Перший компонент стосується визначення місця команди в організаційній структурі підприємства. Замість створення окремого постійного підрозділу пропонується формувати тимчасову робочу групу з представників різних відділів, що забезпечує міждисциплінарний підхід до вирішення завдань.

Другий компонент передбачає забезпечення ритмічності та послідовності роботи команди через регулярні зустрічі. Оптимальною визначено періодичність один-два рази на місяць, що дозволяє підтримувати баланс між впровадженням рішень та збереженням фокусу на завданнях економічної безпеки.

Третій компонент базується на забезпеченні компліментарності та узгодженої дії учасників команди. Для цього запропоновано використовувати модель командних ролей за методологією Реймонда Белбіна, яка передбачає розподіл функцій між учасниками відповідно до їхніх природних схильностей та компетенцій.

Севост'янов також визначив три основні напрями роботи команди: організація роботи та координація зусиль учасників; розробка й аналіз ідей, формулювання пропозицій; впровадження запланованих дій та проведення конкретних заходів. Для кожного напряму запропоновано відповідний розподіл завдань між учасниками команди згідно з їхніми ролями за методологією Белбіна.

Для підвищення ефективності роботи команди дослідник розробив систему підтримки, яка включає шість ключових елементів: консультаційну, інформаційну, навчально-тренінгову, фінансово-матеріальну підтримку, управління змінами та реляційну підтримку. Кожен з цих елементів виконує специфічну функцію у забезпеченні успішної роботи команди.

Консультаційна підтримка забезпечує команду кваліфікованими порадами щодо оцінювання ризиків, прогнозування та розробки управлінських рішень. Інформаційна підтримка гарантує доступ до необхідних даних для аналізу та прийняття рішень. Навчально-тренінгова складова спрямована на підвищення кваліфікації членів команди.

Фінансово-матеріальна підтримка забезпечує необхідні ресурси для впровадження запланованих заходів. Управління змінами допомагає долати опір нововведенням та забезпечувати їх ефективне впровадження. Реляційна підтримка сприяє формуванню продуктивних відносин як всередині підприємства, так і з зовнішніми партнерами.

Дослідник підкреслює, що відсутність будь-якого з видів підтримки може призвести до серйозних негативних наслідків. Наприклад, брак консультаційної підтримки може спричинити помилкові рішення та неадекватність управлінських дій, а відсутність навчально-тренінгової підтримки — до недостатньої кваліфікації персоналу для подолання загроз.

Особливу увагу в дослідженні приділено важливості документального оформлення діяльності команди. Всі зустрічі, ухвалені рішення та сформовані плани мають протоколюватися для забезпечення управлінського контролю та фіксації важливої інформації.

Запропонована модель формування управлінської команди враховує сучасні виклики для українських підприємств та пропонує практичні інструменти для зміцнення їхньої економічної безпеки. Дослідження проведене Віталієм Севост'яновим у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля та опубліковане у науковому журналі «Development Service Industry Management».

— За матеріалами Development Service Industry Management