Ультразвук ефективно діагностує ушкодження артерій шиї

Нове дослідження, опубліковане в журналі Emergency Medicine (Ukraine) (Vol. 20, No. 8, 2024), демонструє значний потенціал ультрасонографії у виявленні ушкоджень великих артерій шиї, отриманих внаслідок вогнепальних травм. Робота, проведена групою вчених під керівництвом Р. Я. Абдуллаєва, І. А. Луріна та О. І. Гречаника, спирається на аналіз даних 121 випадку травматичних ушкоджень судин шиї. Автори, серед яких також Р. Р. Абдуллаєв, М. Ф. Посохов, К. Н. Ібрагімова та К. А. Казмірчук, досліджували ефективність ультразвукового методу порівняно з комп’ютерною томографією з контрастуванням (КТА), що традиційно вважається золотим стандартом у діагностиці судинних травм.

Особливу увагу вчені приділили діагностичним можливостям ультразвуку. Чутливість методу у виявленні псевдоаневризм склала 93%, специфічність — 75%, а загальна точність досягла 90,2%. Позитивна передбачувальна цінність становила 95,2%, а негативна — 66,7%. Для порівняння, КТА продемонструвала вищу чутливість у діагностиці ушкоджень хребетної артерії (88,9−94,4%) та загальної сонної артерії (92,8−100%), але значно поступалася у виявленні травм зовнішньої сонної артерії (63,4−70%). Ультразвук також виявився ефективним у розрізненні справжнього та хибного просвітів судин: справжній просвіт розширюється під час систоли, а хибний — під час діастоли, що підтверджується різною швидкістю кровотоку.

Дослідники зазначають, що вогнепальні травми шиї становлять серйозну проблему через близькість життєво важливих структур, таких як судини, нерви та хребет. За даними літератури, ушкодження великих артерій шиї часто пов’язані з осколковими та вибуховими пораненнями, характерними для сучасних конфліктів. Псевдоаневризми, які формуються через накопичення крові між шарами судинної стінки, мають високий ризик розриву, що робить їх своєчасне виявлення критично важливим. Ультразвук дозволяє візуалізувати турбулентний кровотік у таких утвореннях у кольоровому режимі, що є додатковою перевагою перед КТА.

Дослідження проводилося з використанням апарату Philips HD11 із лінійними та мікроконвексними датчиками в діапазоні частот 5−10 МГц та 4−9 МГц. Аналізувалися ушкодження загальної сонної артерії (38 випадків), внутрішньої сонної артерії (23), зовнішньої сонної артерії (21), підключичної артерії (24) та хребетної артерії (15). Усього було виявлено три основні типи патологій: відрив інтими з утворенням клаптя (27 випадків), відшарування інтими (45) та псевдоаневризми (49). Найпоширенішим ушкодженням виявилися псевдоаневризми, що становили 42,1% від загальної кількості випадків, тоді як відрив інтими з клаптем фіксувався у 24%, а відшарування інтими — у 33,9%. Статистична різниця між частотою псевдоаневризм та відривом інтими була підтверджена з рівнем значущості P<0,01.

Ушкодження загальної сонної артерії виявилися найчастішими серед досліджених судин — 17,4% випадків псевдоаневризм припало саме на неї. Для внутрішньої сонної артерії цей показник склав 7,4%, для зовнішньої — 5,8%, для підключичної — 9,1%, а для хребетної — лише 2,5%. Ці дані вказують на вразливість загальної сонної артерії до травматичних впливів, що може бути пов’язано з її анатомічним розташуванням та поверхневим розміщенням.

У контексті сучасних воєнних реалій автори підкреслюють, що вогнепальні поранення є другою за частотою причиною летальних травм. Попередні дослідження, зокрема роботи Bodanapally et al. (2015), підтверджують високу ефективність КТА, однак ультразвук пропонує швидший і доступніший метод діагностики, що особливо цінно в умовах невідкладної медицини. Дослідження також спирається на аналіз літературних джерел, де наголошується на складності лікування таких травм через резистентність до терапії та діагностичні труднощі.