Унікальні колектори нафти і газу: дослідження надр Західної України

Дослідження колекторських порід Західного нафтогазоносного регіону України представляє унікальну наукову розвідку, що розкриває складні механізми формування геологічних структур та їхній потенціал для видобутку вуглеводнів. Науковці Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України провели фундаментальне дослідження, яке допоможе покращити розуміння геологічної будови та перспектив нафтогазовидобутку в регіоні.

Вчені зосередили свою увагу на трьох ключових геологічних зонах: Волино-Подільській окраїні Східноєвропейської платформи, Передкарпатському прогині (зовнішня та внутрішня зони) і Закарпатському прогині. Дослідження включало комплексний аналіз геолого-петрофізичної інформації, лабораторні дослідження керну, математично-статистичну обробку даних та вивчення впливу різноманітних геологічних факторів на формування колекторських порід.

Результати дослідження показали надзвичайну складність та різноманітність колекторських порід у регіоні. Науковці виявили колектори різних типів — від низькопористих ущільнених гранулярних до складнопобудованих порово-тріщинно-каверно-зних. Ця різноманітність зумовлена впливом численних геологічних факторів, серед яких седиментаційні, геотектонічні, термобаричні, геотермічні та геохімічні процеси.

Особливу увагу дослідники приділили еоценовому нафтоносному комплексу, який утворений відкладами бистрицької, вигодської та манявської світ. Кожна світа має унікальні характеристики та особливості формування колекторських порід. Наприклад, бистрицька світа представлена товщею тонкоритмічного сіро-зеленого флішу, складеного зеленкувато-сірими неварисними аргілітами з прошарками алевролітів і пісковиків.

Важливим результатом дослідження стало визначення пористості та проникності порід. Науковці встановили, що абсолютна пористість порід може варіюватися від 3,7% до 27%, а проникність може змінюватися в широких межах, що впливає на потенційні дебіти флюїдів.

Дослідження також показало значну мінливість літофацій та потужностей осадових товщ. Наприклад, у Долинському нафтогазопромисловому районі відклади представлені світло-сірими масивними різнозернистими пісковиками, а в Надвірнянському районі вони перешаровуються з вапняками та мергелями.

Науковці виділили три основні типи колекторів: порові, порово-тріщинні та тріщинно-порові. Пористість цих колекторів може змінюватися від 0 до 15%, а проникність досягати 25⋅10–3 мкм².

Дослідження проведене колективом науковців: І.М. Куровцем, Р.-Д.А. Кучером, Ю.Є. Лисаком, С.П. Мельничуком, С.О. Михальчуком та П.С. Чепусенком з Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України у Львові.