Унікальний склад жирних кислот лізіантусу Рассела: нові можливості для медицини

Вчені Національного фармацевтичного університету провели унікальне дослідження жирнокислотного складу трави лізіантусу Рассела, яке відкриває нові перспективи для медичної науки та фармацевтики. Лізіантус Рассела (Lisianthus russellianus Hook.), відомий також як еустома великоквіткова, є відносно новим представником флори України, який почав широко культивуватися лише наприкінці минулого століття.

Дослідження проводилося на базі відділу генетики Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН у місті Харків. Науковці використали сучасний метод газорідинної хромато-мас-спектрометрії для детального вивчення хімічного складу рослини. Рослинну сировину було заготовлено у серпні 2023 року в Харківській області.

Результати дослідження виявили надзвичайно цікаві особливості хімічного складу лізіантусу Рассела. У траві було ідентифіковано 12 різних жирних кислот, серед яких 6 насичених та 5 ненасичених. Особливістю дослідженої сировини став значний вміст насичених жирних кислот – 48,97%, що перевищує вміст ненасичених кислот у 1,32 раза.

Найбільш вагомими компонентами виявилися пальмітинова та лінолева кислоти. Пальмітинова кислота становила 21,85% від загального вмісту жирних кислот, що робить її домінуючою серед насичених кислот. Лінолева кислота посіла провідні позиції серед ненасичених жирних кислот, складаючи 23,40% від загальної кількості.

Науковий інтерес викликає потенційна біологічна активність виявлених жирних кислот. Пальмітинова кислота, зокрема, відома своїми протизапальними, протипухлинними та протидіабетичними властивостями. Лінолева кислота демонструє ще ширший спектр корисних ефектів: вона запобігає розвитку атеросклерозу, зменшує жирові відкладення, покращує м'язову масу та модулює імунні реакції.

Важливо зазначити, що на склад та кількість жирних кислот впливають різноманітні фактори навколишнього середовища. Температура, освітленість, вміст поживних речовин у ґрунті можуть суттєво змінювати хімічний профіль рослини. Саме тому дослідження проводилися в строго контрольованих умовах.

Автори дослідження – кандидати фармацевтичних наук А.О. Олефіренко та В.С. Кисличенко – вважають, що отримані результати відкривають перспективи створення нових лікарських засобів. Особливо перспективним видається розробка препаратів для профілактики та лікування захворювань обміну речовин, серцево-судинної системи та запальних процесів.

Лізіантус Рассела, який походить з Мексики, Панами та півдня США, тепер може стати важливим джерелом біологічно активних речовин для вітчизняної фармацевтики. Рослина, відома своїми різнокольоровими квітками – від синіх і фіолетових до рожевих, червоних та білих, тепер привертає увагу не лише як декоративна, але й як потенційна лікарська культура.

Дослідження демонструє, наскільки багатим та унікальним може бути хімічний склад рослин, і наскільки важливою є робота вчених з вивчення їхніх властивостей. Кожне таке дослідження – це крок до нових медичних відкриттів та інноваційних лікарських препаратів.