Новий підхід до лікування, може врятувати новонароджених з бідних регіонів світу

У світі неонатальної медицини пневмоторакс залишається однією з найсерйозніших загроз для життя немовлят, особливо в перші дні після народження. Цей стан, коли повітря накопичується в плевральній порожнині й тисне на легені, може призвести до гострого порушення дихання.

Найчастіше пневмоторакс діагностують у новонароджених, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, де частота цього захворювання коливається від 1,5 до 20 відсотків серед госпіталізованих немовлят.

У розвинених країнах для його лікування зазвичай застосовують спеціальні грудні трубки, але в регіонах з обмеженими ресурсами доступ до такого обладнання часто відсутній. Вчені з Індонезії знайшли просте, але ефективне рішення: використання катетера Фолея як альтернативи традиційному дренажу.

Цей підхід протестували на прикладі новонародженої дівчинки, яка народилася на 39-му тижні вагітності з вагою трохи понад три кілограми. Відразу після пологів у неї виникли проблеми з диханням: частота дихання сягала 50 вдихів за хвилину, а рівень кисню в крові становив лише 90 відсотків на повітрі.

Фізичне обстеження показало характерні ознаки пневмотораксу — гучний звук при простукуванні грудної клітки та ослаблені дихальні шуми з правого боку. Рентген підтвердив діагноз: у правій легені виявили скупчення повітря, що свідчило про односторонній пневмоторакс.

Через чотири години після народження медики вирішили діяти. Замість стандартної грудної трубки вони ввели катетер Фолея в п’ятий міжреберний простір і під’єднали його до системи з водяним затвором. Такий пристрій дозволяє повітрю виходити з плевральної порожнини, не даючи йому повертатися назад. Уже незабаром стан дитини покращився: дихальний дистрес зменшився, а повторний рентген показав позитивну динаміку. На другий день лікування потреба в додатковому кисні значно знизилася, а рентгенівський знімок продемонстрував суттєве зменшення повітряного скупчення. Через 47 годин катетер видалили, і до шостого дня дівчинка повністю одужала, залишивши лікарню без жодних ускладнень.

Цей випадок став прикладом того, як прості інструменти можуть рятувати життя там, де складне обладнання недоступне. Катетер Фолея, відомий насамперед у урології, виявився дієвим завдяки своїй доступності та легкості в застосуванні. Він менший за діаметром, ніж традиційні грудні трубки, що знижує ризик травмування ніжних тканин новонароджених. Водночас його правильне розміщення потребує високої точності, а процес вимагає постійного нагляду, щоб уникнути ускладнень, таких як пошкодження сусідніх структур чи неефективне відведення повітря.

Порівняно з іншими методами, такими як голкова аспірація чи консервативне лікування, дренаж за допомогою катетера показав високу надійність. Дослідження в цій сфері вказують, що голкова аспірація, хоча й простіша, має вищий рівень невдач — до 37 відсотків, тоді як дренаж грудною трубкою ефективний у 91 відсотку випадків. Використання катетера Фолея поєднує в собі переваги обох підходів: доступність першого й результативність другого. У низькоресурсних умовах, де кожна хвилина на рахунку, а спеціалізоване обладнання може бути за сотні кілометрів, таке рішення відкриває нові можливості для порятунку життів.

Цей досвід також підкреслює важливість адаптації медичних практик до місцевих умов. У країнах з обмеженим фінансуванням чи логістичними проблемами інновації часто полягають не в розробці нових технологій, а в переосмисленні використання вже наявних інструментів. Проте вчені наголошують: для широкого впровадження цього методу потрібні чіткі протоколи та подальші дослідження, які б підтвердили його безпечність і ефективність у різних клінічних ситуаціях.