Уран і Нептун можуть бути кам'янистими планетами

Упродовж десятиліть шкільні підручники ділили Сонячну систему на чіткі категорії: чотири малі кам'янисті планети біля Сонця, два газові гіганти далі та пара крижаних гігантів на краю — Уран і Нептун. Швейцарське дослідження, опубліковане у виданні Astronomy & Astrophysics, ставить під сумнів цю класифікацію.

Дослідники з Цюріхського університету використали новий тип моделювання внутрішньої будови планет. Результати показали, що Уран і Нептун можуть мати набагато більше каменю, ніж вважалося раніше. Багато варіантів моделей вказують на те, що ці планети можуть бути як крижаними, так і кам'янистими гігантами.

«І Уран, і Нептун можуть бути кам'янистими або крижаними гігантами залежно від припущень моделі», — зазначила Равіт Хеллед, професорка університетської астрофізики. «Наявних даних недостатньо, щоб розрізнити ці два варіанти, тому нам потрібні спеціальні місії до Урана і Нептуна, які зможуть розкрити їхню справжню природу».

Традиційні діаграми зображують ці планети з товстими мантіями планетарного льоду — переважно води, аміаку та метану — над кам'янистим ядром. Усе це вкрите легкою атмосферою з водню, гелію та метану, який надає їм блакитного кольору.

Проблема в тому, що ніхто ніколи не бачив внутрішню будову цих планет. Вояджер-2 пролетів повз Уран у 1986 році та Нептун у 1989 році, виміряв гравітацію та магнітні поля під час коротких зближень і рушив далі. Жодного орбітального апарата для детального картування їхніх надр не було.

Лука Морф, докторант Цюріхського університету та провідний автор дослідження, пояснив: «Класифікація крижаних гігантів надто спрощена, оскільки Уран і Нептун досі погано вивчені».

Команда створила «агностичні» моделі внутрішньої будови — такі, що не передбачають наперед, скільки каменю чи води містять планети. Для Урана прийнятні моделі охоплюють співвідношення мас каменю до води від 0,04 до майже чотирьох — стократна різниця. Для Нептуна діапазон становить від 0,20 до 1,8.