В Аргентині знайшли череп незвичайної форми в стародавній урні

Вражаюче відкриття на півночі Аргентини знову розпалило цікавість до походження та культурних практик стародавніх цивілізацій. Будівельники, які прокладали систему водопостачання в місті Сан-Фернандо провінції Катамарка, випадково натрапили на дві поховальні урни, одна з яких містила череп надзвичайно незвичайної форми.

Дивна форма черепа одразу привернула увагу своїм значно видовженим виглядом, який кардинально відрізнявся від типового людського. Спостерігачі відразу провели паралелі з науково-фантастичними зображеннями позаземного життя. Багато хто відзначив разючу схожість з інопланетянами з фільму дев'яностих років «Марс атакує», тоді як інші пов'язали знахідку з «мурашиними людьми» грецької mythології, відомими як Мірмеки. Ці міфічні істоти, за переказами, жили у гігантських мурашниках, охороняючи приховані скарби глибоко під землею.

Перші повідомлення місцевої щоденної газети «Ель Анкасті» вказують, що одна з урн містила повний скелет, тоді як друга зберегла лише частинні останки, включаючи череп дивної форми. Влада негайно огородила місце знахідки, щоб зберегти контекст для експертного аналізу. Дослідники з Національного університету Катамарки наразі очолюють розслідування, намагаючись з'ясувати, чи є форма черепа результатом природного розвитку, культурної маніпуляції або патологічного стану.

Хоча відкриття спочатку підживило теорії про невідомих людських предків або навіть нелюдське походження, антропологи представили більш обґрунтоване пояснення — штучну деформацію черепа. Ця історична практика передбачала навмисне формування черепів немовлят за допомогою пов'язок або дощечок, коли кістки ще були м'якими та податливими. Отримані форми, часто видовжені або сплощені, слугували маркерами соціального статусу, групової приналежності або духовних переконань у багатьох стародавніх культурах.

Рік Шультінг, професор доісторичної археології Оксфордського університету, пояснив, що це робилося з різних причин, включаючи естетику та позначення соціальних груп, наприклад, етнічності або вищого соціального статусу. Він підкреслив, що немає доказів того, що ця практика завдавала шкоди дитині. Традиція була поширена серед південноамериканських груп, таких як народи Сієнага та Агуада, які жили між третім та дванадцятим століттями нашої ери.

Доктор Гейді Доусон-Хоббіс, старший викладач біологічної антропології Вінчестерського університету, зазначила, що череп може належати неповнолітній особі. Вона розглядала медичні стани, такі як гідроцефалія — накопичення рідини в мозку, але також визнала, що культурна модифікація черепа є ймовірним поясненням.

Справа також привернула увагу до інших екстремальних історичних процедур, таких як трепанація — практика свердління отворів у черепі. Цей метод, який часто використовувався для зняття тиску або виконання духовних ритуалів, сягає неолітичних часів і виконувався до вісімнадцятого століття. Його включення в поточний дискурс підкреслює широту способів, якими стародавні суспільства взаємодіяли з людським тілом.

Національний університет Катамарки заявив, що інтерпретація таких останків пропонує можливість поглибити зв'язок з нашими предками. Вони додали, що поважаючи та цінуючи ці культурні практики та їх значення, ми вшановуємо пам'ять наших предків і з'єднуємося з ними через наш спільний людський досвід.

Вміст другої урни ще не повністю проаналізований, і повний масштаб цієї знахідки залишається невідомим, оскільки дослідники продовжують своє розслідування. Експерти наголошують на важливості ретельного вивчення всіх аспектів знахідки, щоб отримати максимально точну картину життя та звичаїв стародавніх народів регіону.

Подібні знахідки не є унікальними для Південної Америки. Практика штучної деформації черепа була поширена в багатьох частинах світу, включаючи Європу, Африку та Азію. Кожна культура мала свої специфічні методи та причини для таких модифікацій. У деяких випадках це було пов'язано з релігійними переконаннями, в інших — з соціальною стратифікацією або племінною ідентичністю.

Археологи підкреслюють, що такі відкриття надають безцінну інформацію про соціальну структуру, культурні практики та світогляд стародавніх цивілізацій. Вони допомагають нам краще зрозуміти, як наші предки сприймали красу, статус та ідентичність, а також як вони адаптували свої тіла відповідно до культурних норм.

Дослідження також показує важливість збереження археологічних пам'яток та контексту їх знаходження. Швидка реакція влади на огородження місця знахідки дозволила зберегти цінну інформацію, яка могла б бути втрачена при неналежному поводженні з артефактами.

Науковці планують провести детальний аналіз знайдених останків, включаючи радіовуглецеве датування, ДНК-аналіз та детальне вивчення морфологічних особливостей. Ці дослідження допоможуть точніше визначити вік знахідки, культурну приналежність та методи, використані для деформації черепа.