Вал Адріана: археологи знайшли десятки фалічних символів

Вал Адріана, 117-кілометрове укріплення на півночі Англії, був північним кордоном Римської імперії. Римські солдати, які несли службу вздовж цього укріплення, залишили після себе незвичайну спадщину — десятки вирізьблених зображень фалосів.

Археолог Роб Коллінз з Ньюкаслського університету задокументував 57 кам'яних фалічних символів уздовж валу. У Римській Британії фалос, який часто називали фасцинум, був символом захисту. Римляни вірили, що він відганяє зурочення, приносить удачу та оберігає людей, будівлі та подорожі від лиха.

Зображення зосереджені навколо фортів, доріг, мостів, воріт та центрів постачання — місць, де солдати, товари та тварини перетинали вразливі межі. Віндоланда, форт на південь від валу, має 13 таких зображень. У Корбриджі, важливому військовому складі, знайшли вісім. Інші знахідки походять з Честерса, Саут-Шілдса, Меріпорта, Хаусстедса, Бердосвальда та Карлайла.

«Ці написи, ймовірно, найважливіші на кордоні Валу Адріана. Вони дають уявлення про організацію величезного будівельного проєкту, яким був Вал Адріана, а також про дуже людські та особисті штрихи», — зазначає Коллінз у заяві Historic England.

Римляни часто розміщували захисні зображення біля дверей, перехресть та кордонів. Міст, ворота чи вхід до форту були не лише фізично вразливими, а й символічно відкритими. Фалос слугував візуальним щитом.

У 2022 році в Віндоланді виявили кам'яну плиту з глибоко вирізьбленим фалосом та образою на адресу чоловіка на ім'я Секундін. Vindolanda Trust перекладає напис як «Секундін — лайдак». Це свідчить, що символ використовували не лише для захисту, а й для висміювання ворогів.

У 1992 році у Віндоланді знайшли дерев'яний фалос натуральних розмірів, вирізьблений з ясена. Мікроскопічний аналіз показав сліди тривалого використання з обох кінців. Археологи припускають, що це міг бути сексуальний предмет, товкачик для розтирання інгредієнтів або частина домашньої фігури Пріапа, бога родючості та захисту, яку торкалися на щастя.

Дослідники створюють тривимірні моделі цих стародавніх зображень, зберігаючи їх для науки та нащадків.