Вчені 28 років вивчають бабаків і виявили їхню соціальність

Професорка біології Університету Південного Мену Кріс Маер вивчає бабаків на фермі Гілсленд у Фалмуті з 1998 року. Це стало найтривалішим дослідженням цих тварин, яке коли-небудь проводилося. За майже 30 років роботи вчена спростувала усталені уявлення про поведінку бабаків.

Коли Маер почала вивчати наукову літературу про бабаків у 1980-х та 1990-х роках, там стверджувалося, що ці тварини самотні та територіальні. Однак деякі неофіційні повідомлення вказували на те, що вони можуть бути більш соціальними, ніж вважалося раніше.

«Вони в основному набагато більш соціальні, ніж люди думали», — зазначила дослідниця. Бабаки є одним із шести видів бабаків, що живуть у Північній Америці, і найменш соціальним з них усіх. Проте дослідження Маер виявило, що споріднені самки бабаків можуть перетинати свої території, що раніше вважалося неможливим. Матері та дочки, тітки та племінниці, бабусі та онучки толерантніші до спільного простору, ніж несподріднені тварини.

Самки бабаків мають територію близько трьох чвертей акра. За час дослідження Маер зловила та помітила 630 бабаків у Фалмуті. Кожна тварина отримує номер на металевій бирці у вусі та ім'я, що допомагає студентам їх запам'ятовувати. Щороку є своя тема для імен: автомобілі, мультиплікаційні персонажі, музичні інструменти та коледжі.

Окрім зміни розуміння соціальної поведінки, Маер провела численні інші дослідження, включаючи вивчення різноманітності характерів бабаків, відстеження їхнього руху за допомогою радіопередавачів, тестування батьківства за допомогою ДНК із зразків волосся та перевірку, чи звертають вони увагу на тривожні сигнали інших тварин. Виявилося, що бабаки прислухаються до того, що кажуть бурундуки.

Зараз дослідниці 63 роки, і вона розглядає можливість завершення проекту. За рік вона піде у творчу відпустку, щоб оформити більше результатів та написати науково-популярну книгу про бабаків.