Вчені навчили людське око бачити новий колір «оло»

Науковці з Каліфорнійського університету в Берклі здійснили унікальне наукове відкриття, розробивши експериментальну методику «Oz», яка дозволяє людському оку сприймати кольори за межами природної людської здатності бачення. Дослідження, опубліковане у науковому журналі Science Advances, представляє принципово новий підхід до вивчення зорового сприйняття.

Команда дослідників на чолі з докторантом Джеймсом Фонгом створила технологію, що уможливлює надзвичайно точну стимуляцію світлочутливих клітин сітківки — колбочок. На відміну від традиційного розуміння кольорового зору, де задіяні три типи колбочок (L, M та S), вчені змогли активувати виключно середні (M) колбочки, які відповідають за сприйняття зелених відтінків.

Експериментальна методика отримала назву «Oz» — на честь смарагдового міста з книг про Wizard of Oz. Для реалізації дослідження науковці створили детальну карту сітківки кожного учасника експерименту. Використовуючи передову техніку адаптивної оптичної когерентної томографії (AO-OCT), дослідники змогли точно ідентифікувати розташування та властивості кожної колбочки.

П'ять учасників експерименту змогли побачити абсолютно новий колір, названий «оло» (olo). Назва кольору походить від координат тривимірної карти кольорів — «0, 1, 0», де «0» означає відсутність стимуляції L та S колбочок, а «1» вказує на повну активацію M колбочок. Учасники описали цей колір як «блакитно-зелений надзвичайної насиченості», який перевершує навіть лазерне світло за інтенсивністю.

Технологія «Oz» відкриває принципово нові можливості для наукових досліджень. Зокрема, дослідники вбачають потенціал її застосування у вивченні та лікуванні колірної сліпоти, моделюванні очних захворювань та навіть у створенні повноколірного зору для людей з порушеннями сприйняття кольорів.

Важливо зазначити, що поточна версія методики має певні обмеження. Зокрема, учасники експерименту могли спостерігати новий колір лише периферійним зором, оскільки центральна частина сітківки має надто малі колбочки для точної лазерної стимуляції. Крім того, на даному етапі методика вимагає нерухомого погляду та використання спеціалізованого обладнання.

Джеймс Фонг підкреслює, що остаточною метою дослідження є забезпечення програмованого контролю над кожним фоторецептором сітківки. Хоча повного контролю ще не досягнуто, представлена методика демонструє принципову можливість таких маніпуляцій.

Перспективи дослідження надзвичайно широкі. Науковці планують продовжити вивчення можливостей стимуляції четвертого типу колбочок, що трапляється у деяких людей і забезпечує підвищену чутливість до кольорів — так звану тетрахромазію.