Вчені переглянули прогноз потепління: 1,5°C досягнемо до 2028 року

Міжнародна спільнота країн у Паризькій угоді 2015 року домовилася обмежити глобальне потепління значно нижче 2°C, а бажано до 1,5°C порівняно з доіндустріальними рівнями. Це стосується підвищення глобальної температури приземного повітря, яка перевіряється в будь-який момент як середнє значення за 20 років.

Останній звіт Міжурядової групи з питань зміни клімату очікував досягнення порогу 1,5°C між 2030 та 2035 роками. Кліматолог Готфрід Кірхенгаст з Центру Вегенера та Інституту фізики Університету Граца тепер переглянув цю оцінку.

Дослідження опубліковано в журналі Communications Earth & Environment. Вчений зазначає, що нові результати показують перевищення цієї межі вже у 2028 році з діапазоном стандартного відхилення плюс-мінус два роки. Еталонний запис, розроблений командою, демонструє глобальне підвищення температури з безпрецедентною надійністю та дозволяє вперше запропонувати оціночну шкалу для перевірки дотримання чи недотримання паризьких кліматичних цілей.

Над океанами звичайний моніторинг глобального потепління використовує не температуру повітря над водною поверхнею, а температуру верхніх кількох метрів морської води, записану безпосередньо дрейфуючими буями. Це створює невизначеність, яку досі не вдавалося належним чином скорегувати.

Дослідники з Університету Граца тепер досягли успіху в цьому питанні. На основі найкращих доступних джерел даних міжнародних кліматичних центрів вони обчислили новий еталонний запис за період з 1850 по 2024 рік, доповнений прогнозами до 2034 року та сценаріями до 2050 року.

Кірхенгаст повідомляє, що дані показують на 6% вище підвищення глобальної температури приземного повітря порівняно зі звичайним моніторингом. Співавтор публікації Моріц Піхлер з Центру Вегенера додає, що команда може відрізнити спричинене людиною підвищення температури від специфічних кліматичних явищ, таких як Ель-Ніньо та інші природні коливання, і передбачити середньорічну температуру будь-якого поточного року, наприклад, зараз для 2025 року, вже з серпня.

Спираючись на надійний моніторинг глобального потепління, дослідники пропонують чотирикласну оціночну шкалу для кількісного вимірювання ступеня дотримання чи недотримання паризьких кліматичних цілей. Кірхенгаст пояснює, що це створює абсолютно нову основу оцінки відповідності для політичного та правового впровадження угоди.

Вчений пропонує подальшу стандартизацію в контексті Всесвітньої метеорологічної організації та Міжурядової групи з питань зміни клімату, щоб надати це як офіційний метод оцінки для країн-учасниць Паризької угоди.

Дослідник підкреслює важливість забезпечення ясності щодо паризьких кліматичних цілей, щоб політики та всі ми знали, де насправді перебуваємо і що потрібно для їх досягнення. Він пропонує як доповнення до цілі 1,5°C чітко визначити неточне формулювання «значно нижче 2°C» як «нижче 1,7°C».

Кірхенгаст зазначає, що настав час зробити ці міжнародно обов'язкові цілі обмеження глобального потепління справді вимірюваними та перевірюваними, щоб підкріпити терміново необхідні кліматичні дії загальновизнаною основою кліматичної фізики.

Новий еталонний запис базується на найкращих доступних джерелах даних від міжнародних кліматичних центрів. Методологія дозволяє відокремити антропогенний вплив від природних кліматичних коливань з високою точністю. Це дає можливість робити більш точні прогнози та оцінки поточного стану глобального потепління.

Результати дослідження мають значні наслідки для міжнародної кліматичної політики. Раніше оцінки часу досягнення критичних температурних порогів базувалися на менш точних методах моніторингу. Нова методологія надає більш надійну основу для прийняття рішень щодо кліматичних заходів.

Дослідники підкреслюють необхідність термінових дій для запобігання найгіршим наслідкам зміни клімату. Скорочення часових рамок до досягнення критичного порогу 1,5°C означає, що міжнародна спільнота має менше часу для впровадження ефективних заходів зі зменшення викидів парникових газів.

Запропонована чотирикласна система оцінки може стати важливим інструментом для моніторингу прогресу в досягненні цілей Паризької угоди. Це дозволить країнам та міжнародним організаціям більш точно відстежувати ефективність своїх кліматичних політик та заходів.

Методологія також дозволяє робити прогнози середньорічної температури на поточний рік уже з серпня, що може бути корисним для планування адаптаційних заходів та оцінки ризиків. Така можливість раннього прогнозування може допомогти урядам та організаціям краще підготуватися до кліматичних викликів.