Вчені підтвердили будову ядра Місяця: воно схоже на земне

Дослідницька група на чолі з Артуром Бріо з Національного центру наукових досліджень Франції опублікувала в журналі Nature результати роботи, яка остаточно підтвердила внутрішню будову Місяця. Вчені використали багаторічні дані гравітаційного картування, лазерного вимірювання відстаней та сейсмічні показники, отримані під час місій Apollo, щоб створити найповнішу на сьогодні картину внутрішньої структури нашого природного супутника.

Згідно з результатами дослідження, Місяць має тверде внутрішнє ядро радіусом близько 258 кілометрів, яке оточене розплавленим зовнішнім ядром товщиною приблизно 360 кілометрів. Щільність внутрішнього ядра відповідає щільності заліза, що стало ключовим доказом у довготривалій науковій дискусії про те, чи є центр Місяця твердим або розплавленим.

Ця структура виявилася дивовижно схожою на будову земного ядра, що відкриває нові можливості для розуміння еволюції небесних тіл у Сонячній системі. Протягом десятиліть вчені висували різні теорії про внутрішню будову Місяця, але лише зараз з'явилися достатньо точні дані для остаточного висновку.

Отримані результати мають значення не лише для відповіді на конкретне наукове питання. Вони змінюють розуміння ранньої історії Місяця. Знання про структуру ядра допомагає дослідникам визначити, коли магнітне поле Місяця, яке живилося колись активним внутрішнім «динамо», почало діяти і коли воно згасло.

Геологічні свідчення вказують на те, що магнітне поле було потужним понад 3,5 мільярда років тому, а потім поступово слабшало приблизно 3,2 мільярда років тому. Це відкриття допомагає пояснити, чому деякі місячні породи мають залишкову намагніченість, яку раніше важко було інтерпретувати.

Дослідження також підтверджує гіпотезу про перевертання мантії — повільний внутрішній процес, під час якого важчий матеріал опускається вниз, а легший піднімається вгору. Це поступове перемішування, ймовірно, пояснює, чому певні вулканічні регіони на поверхні Місяця містять незвично багато заліза.

Майбутні місії можуть розкрити ще більше деталей. Нові сейсмометри та вдосконалені лазерні відбивачі допоможуть науковцям відстежувати тонкі місяцетруси та картографувати внутрішню структуру Місяця з набагато вищою точністю.

Після десятиліть теорій, дебатів та спекуляцій правда про Місяць нарешті стала зрозумілою. Він не є порожнистим, не приховує інопланетян і не є таємничою штучною структурою. Це твердий світ із розплавленим шаром та металевим серцем — знайоме, схоже на Землю небесне тіло, яке все ще зберігає чимало секретів, що чекають на своє розкриття.