Вчені розробили алгоритм для закриття АЗС під час криз

Міжнародна команда дослідників розробила нову методологію для визначення того, коли слід тимчасово закривати автозаправні станції під час підвищених ризиків безпеки або загроз. Дослідження, опубліковане в European Journal of Operational Research, зосереджується на вразливості заправних станцій та широкомасштабних наслідках потенційних інцидентів, від екологічної шкоди та економічних втрат до соціальних порушень та загрози життю людей.

Проект очолили професор Ділан Джонс з факультету технологій Університету Портсмута та доктор Олексій Іванов з Одеського національного політехнічного університету. Команда розробила передові алгоритми підтримки прийняття рішень для оцінки того, коли слід здійснювати закриття автозаправних станцій. Модель враховує серйозність потенційних інцидентів поряд з їхнім ширшим впливом на сталий розвиток, використовуючи складну систему оцінювання та пріоритизації.

Проект, що базується на дисципліні прийняття рішень за множинними критеріями, пропонує індекс вразливості, який ставить людське життя понад усі інші фактори. Дослідження також представляє підхід цільового програмування для рекомендації того, які станції, якщо такі є, слід закрити тимчасово, знаходячи баланс між мінімізацією громадських незручностей та забезпеченням безпеки.

Портсмут, густонаселене острівне місто на південному узбережжі Англії, було обрано як місце для дослідження через його обмежену географію та щільність інфраструктури. Хоча безпосередньої загрози для міста немає, дослідники підкреслюють, що методологія призначена для використання в регіонах, які стикаються з гострими загрозами, чи то через військовий конфлікт, тероризм або екстремальні погодні явища.

Внесок доктора Іванова в проект та його ширший обсяг досліджень нещодавно були відзначені престижною академічною нагородою від Верховної Ради України, що підкреслює міжнародне значення роботи.

«У епоху, коли інфраструктура стала мішенню настільки ж, наскільки і корисністю, нам потрібні кращі інструменти для керівництва складними рішеннями про те, що залишається відкритим, а що закривається під час кризи», сказав професор Джонс. «Це дослідження про забезпечення органів влади способом приймати такі рішення прозоро та на основі доказів».

Потреба в таких підходах була підкреслена недавніми подіями, включаючи саботаж газопроводу Північний потік 2 у Балтійському морі, вразливість ядерних об'єктів у зонах війни та перерізання підводних інтернет-кабелів. У цьому контексті планування інфраструктури все частіше розглядається не лише як технічне питання, але й як питання національної безпеки.

Автори також припускають, що їхня методологія може бути адаптована для інших форм критичної інфраструктури, таких як аеропорти, мости, паливні депо та навіть мережі зарядки електромобілів, особливо в умовах кардинальних трансформацій енергетичних систем.

Хоча їхня поточна модель призначена для екстрених закриттів, майбутні застосування можуть включати рішення з міського планування або довгострокові оцінки стійкості інфраструктури. Команда сподівається далі вдосконалити свій підхід шляхом інтеграції перспектив управління ризиками та науки безпеки.

Поєднуючи аналітику безпеки з ширшими цілями сталого розвитку, такими як ті, що викладені в Цілях сталого розвитку ООН щодо інфраструктури та міської стійкості, дослідження вказує на майбутнє, де розумніші рішення щодо інфраструктури можуть допомогти пом'якшити як негайні загрози, так і довгострокові вразливості.

Дослідження також знаменує віху в зростаючому партнерстві між Університетом Портсмута та Одеським національним політехнічним університетом, оскільки два заклади відзначають третю річницю своєї співпраці в рамках Ініціативи побратимства Великобританії та України.

Запущена у 2022 році у відповідь на триваючий конфлікт, ініціатива підтримує українські університети шляхом сприяння міжнародній співпраці та зміцнення академічної стійкості. Протягом останніх трьох років Університет Портсмута та Одеський національний політехнічний університет працювали разом над низкою дослідницьких та інноваційних проектів, спрямованих на підтримку довгострокового добробуту та економічного відновлення України.

Доктор Іванов сказав: «Ми вдячні за можливість, надану платформою схеми грантів побратимства Великобританії та України, приєднатися до провідних дослідників з Університету Портсмута та мати змогу проводити дослідження. Цей проект виріс з магістерської дисертації в ретельне дослідження, і ми сподіваємося, що його результати будуть використані для підвищення безпеки мешканців міста та забезпечення їхнього сталого розвитку. Дякую професору Ділану Джонсу та іншим співдослідникам за їхню співпрацю, і я з нетерпінням чекаю подальшої співпраці. Це був захоплюючий досвід».

Ці спільні зусилля нещодавно були висвітлені на заході, присвяченому запуску стовпа науки, технологій та інновацій Угоди про 100-річне партнерство Великобританії та України. На заході були присутні Патрік Валланс, державний міністр Великобританії з питань науки, досліджень та інновацій, та Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Доктор Андрій Жариков, старший викладач факультету бізнесу та права Університету Портсмута та академічний керівник партнерства з ОНПУ, сказав: «Ця тривала співпраця є прикладом сили міжнародних академічних партнерств у часи кризи, демонструючи нашу спільну відданість освіті, дослідженням та взаємній підтримці. Я пишаюся тим, що є частиною ініціативи, яка принесла такі впливові результати».