Вчені спростовують зв'язок між зміною клімату та поширенням мурах

Американські науковці рішуче спростовують твердження про те, що зміна клімату сприяє поширенню інвазивних вогняних мурах у Флориді. Дослідники називають подібні заяви прикладом алармістської журналістики, яка ігнорує десятиліття ентомологічних та екологічних даних.

Критика стосується статті у виданні Florida Today під назвою «Інвазивні вогняні мурахи поширюються та отримують підтримку від зміни клімату у Флориді». Вчені стверджують, що вогняні мурахи широко розповсюджені у Флориді вже протягом десятиліть, а існуючий клімат сприяє їхньому процвітанню у значній частині країни.

У статті Florida Today зазначається, що з підвищенням температур та пом'якшенням зим інвазивним вогняним мурахам стає легше розширювати свій ареал по всій Флориді. Науковці стверджують, що зміна клімату надає мурахам перевагу, штовхаючи їх далі на північ та глибше у штат.

Однак дослідники наголошують, що це спрощує добре встановлені причини поширення вогняних мурах. Головними факторами є випадкове занесення через глобальну та регіональну торгівлю, погано регульований рух розсадникового матеріалу та ґрунту, а також відсутність природних хижаків у Північній Америці.

Наукові дані чітко показують, що вогняні мурахи Solenopsis invicta вперше прибули до Мобіла в Алабамі через південноамериканські судна у тридцятих роках минулого століття. Це сталося не через зміну клімату, а завдяки слабкому контролю у портах, як документує веб-сайт APHIS Міністерства сільського господарства США.

Їхнє поширення послідовно відстежується з розширенням автомагістралей та залізниць, плюс переміщення ландшафтних матеріалів, а не незначні зміни температури. Навіть Служба розширення IFAS Університету Флориди вказує на «переміщення заражених дернин, ґрунту, розсадникових рослин та інших матеріалів за допомогою людини» як основну причину.

Це стає зрозумілим, коли розглядати хронологію вогняних мурах у Флориді на основі кількох джерел даних, включаючи рецензоване дослідження Техаського університету. Хронологія чітко підкреслює, що вторгнення вогняних мурах у Флориду переважно пов'язане з транспортуванням за допомогою людини та зміною середовища існування, а не з незначними кліматичними коливаннями.

Цікаво, що як показує хронологія, вогняні мурахи спочатку з'явилися у північній Флориді, частині штату, яка зазнає прохолодніших, іноді морозних температур набагато частіше, ніж будь-який інший регіон штату. Швидке поширення червоної імпортованої вогняної мурахи пояснюється її здатністю адаптуватися до нових середовищ, відсутністю природних хижаків у США та випадковим розселенням через вантажі, ґрунт та розсадниковий матеріал.

Факти показують, що вогняні мурахи вибухово поширювалися у сорокових-сімдесятих роках на північ від узбережжя, протягом періоду, коли Земля помірно охолоджувалася, за десятиліття до того, як «глобальне потепління» стало загальновживаним терміном. Також немає жодних доказів того, що помірне потепління, яке спостерігається у Північній Флориді або в інших місцях, що вже знаходяться в ареалі вогняних мурах, зробило інвазивного шкідника більш схильним до процвітання, ніж він уже робить.

Дослідники підкреслюють, що червона імпортована вогняна мураха є одним з найуспішніших інвазивних видів у світі саме через свою надзвичайну адаптивність та агресивність. Ці комахи здатні виживати в широкому діапазоні кліматичних умов, від субтропічних до помірних зон. Їхня колоніальна структура та репродуктивна стратегія дозволяють їм швидко колонізувати нові території незалежно від незначних змін температури.

Ентомологи також зазначають, що основні шляхи поширення вогняних мурах залишаються незмінними протягом десятиліть. Це включає транспортування заражених матеріалів, таких як ґрунт для садівництва, дернина, рослинний матеріал та будівельні матеріали. Комерційна діяльність, особливо у сфері ландшафтного дизайну та сільського господарства, продовжує бути головним вектором їхнього поширення.

Крім того, науковці вказують на те, що вогняні мурахи демонструють високу толерантність до температурних коливань. Вони здатні виживати як у спекотних літніх умовах, так і в помірно холодних зимових температурах. Їхня здатність будувати глибокі підземні гнізда дозволяє їм уникати екстремальних температур на поверхні.

Дослідження також показують, що найбільш ефективними методами контролю поширення вогняних мурах є суворе регулювання переміщення потенційно заражених матеріалів, ретельна інспекція вантажів та розсадникової продукції, а також програми біологічного контролю з використанням природних ворогів цих комах.

Вчені наголошують, що приписування поширення інвазивних видів виключно зміні клімату може відвернути увагу від реальних та ефективних заходів контролю. Замість зосередження на кліматичних факторах, політики та управлінці повинні концентруватися на покращенні карантинних заходів, посиленні інспекційних процедур та розробці комплексних програм управління інвазивними видами.