Вчені спростували міф про зв'язок мистецтва та психічних хвороб

Вінсент ван Гог відрізав собі вухо під час психотичного епізоду. Балетний танцівник Вацлав Ніжинський захворів на шизофренію і провів останні 30 років життя в лікарні. Вірджинія Вулф жила з біполярним розладом і врешті покінчила з життям. Історії про «божевільних геніїв» передаються з покоління в покоління, але наука ставить під сумнів цей романтичний міф.

Концепція «божевільного творчого генія» сягає античності. У період Ренесансу та романтизму митці навіть спеціально приймали ексцентричні образи, щоб виділитися як надзвичайні особистості. Норвезький художник Едвард Мунк описував свої «страждання» як «частину себе та свого мистецтва». Поетеса Едіт Сітвелл, яка переживала депресію, лягала у відкриту труну для натхнення.

У 1995 році дослідження 1005 біографій навіть припустило, що люди творчих професій мають вищий рівень важкої психопатології, ніж загальна популяція. Генетичні дослідження виявили деякі спільні гени, пов'язані як із психозами, так і з творчим мисленням. Варіація гена NRG1 асоціюється з підвищеним ризиком психозу та вищими показниками творчого мислення.

Однак масштабне шведське дослідження 2013 року, яке відстежувало дані 1,2 мільйона людей протягом 40 років, показало іншу картину. Люди з шизофренією, тривожними розладами та депресією насправді рідше обирали творчі професії. Лише при біполярному розладі ймовірність була на 8% вищою.

Цікаво, що батьки та брати-сестри людей із шизофренією та біполярним розладом частіше працювали в творчих професіях. Дочка Джеймса Джойса та зведений брат Девіда Боуї мали шизофренію. Можливо, генетична схильність без повного розвитку хвороби проявляється як легка гіпоманія чи схизотипія, що сприяє творчості.

Професорка Дейзі Фанкорт з Університетського коледжу Лондона наголошує: міф про «божевільного творчого генія» надто спрощений і підтримує стигму. Натомість варто зосередитися на доведеній користі мистецтва для психічного здоров'я всіх людей.