Вчені створили «шерстистого мишеня»: чи можливе відродження мамонта?

Група вчених із компанії Colossal Biosciences представила незвичайного лабораторного мишеняти, яке має характерні ознаки шерстистого мамонта. Генетично модифікована тварина має довге, хвилясте хутро світлого відтінку, що виростає втричі довшим, ніж у звичайних мишей, а також закручені вуса.

Метою цього експерименту є перевірка зв’язку між конкретними ділянками ДНК та фізіологічними характеристиками, які допомагали мамонтам виживати в умовах холодного клімату. За словами головного наукового співробітника Colossal, доктора Бет Шапіро, це дослідження є важливим кроком у напрямку відновлення втрачених рис вимерлих видів.

Для створення «шерстистого мишеняти» дослідники ідентифікували генетичні варіанти, що відрізняють мамонта від його найближчого сучасного родича — азійського слона. Було відібрано 10 ключових варіантів, пов’язаних із довжиною, товщиною, текстурою та кольором шерсті, а також із жировим обміном.

Зокрема, вчені змінили функцію гена FGF5, який регулює цикл росту волосся, що призвело до появи довшої і густішої шерсті. Також модифікували три гени, що впливають на розвиток волосяних фолікулів, завдяки чому шерсть стала хвилястою. Щоб надати мишам золотавий окрас, дослідники змінили ген MC1R, який контролює вироблення меланіну. Загалом у геномі мишей одночасно внесли вісім змін за допомогою трьох сучасних технологій редагування генів.

Науковці зазначають, що цей експеримент є доказом того, що сучасні біотехнології дозволяють точно відтворювати риси вимерлих видів у сучасних тварин. Любе Дален, професор еволюційної геноміки Стокгольмського університету та один із авторів дослідження, наголосив, що отримання передбачуваного фенотипу у мишей підтверджує спроможність Colossal проводити подібні модифікації, зокрема й для впровадження генів мамонта в інші види.

Однак деякі експерти ставлять під сумнів практичну цінність цього дослідження. Робін Ловелл-Бадж, керівник лабораторії стовбурових клітин та генетики розвитку у Francis Crick Institute, зауважив, що поки що експеримент не довів, чи дійсно ці зміни сприяють адаптації до холоду. Він зазначив, що наразі вчені створили лише «милих, пухнастих мишей», але не змогли продемонструвати їхню стійкість до низьких температур, що є ключовим аргументом у відродженні мамонта.

Colossal Biosciences була заснована у 2021 році підприємцем Беном Ламмом та генетиком Гарвардського університету Джорджем Черчем. Компанія вже залучила понад 435 мільйонів доларів на дослідження та розробку методів «відродження» вимерлих видів. Її мета — створити гібридні версії мамонта, дронта та тасманійського тигра, використовуючи генетичні модифікації їхніх сучасних родичів.

Щодо мамонтів, дослідники Colossal вважають, що їх повернення до природного середовища може сповільнити танення вічної мерзлоти, зменшуючи викиди вуглецю. Вони стверджують, що мамонти, витоптуючи сніг і траву, допоможуть зберігати мерзлоту холодною. Компанія раніше заявляла, що планує представити перших мамонтових телят вже у 2028 році.

Однак деякі вчені критикують цей проект. Вони вказують, що величезні кошти, вкладені в такі дослідження, можна було б спрямувати на збереження видів, що нині перебувають під загрозою зникнення. Біолог Торі Херрідж із Шеффілдського університету наголосила, що, хоча генетичні модифікації у мишей демонструють певний прогрес, неможливо створити справжнього мамонта, не маючи повної інформації про його геном.

Критики також зазначають, що технології відновлення видів стикаються з серйозними труднощами. Наприклад, дослідження мамонтів і слонів ускладнене через брак даних про їхню репродукцію. Біомедичний науковець Роб Тафт пояснив, що для мишей і великої рогатої худоби існують розвинені методи допоміжних репродуктивних технологій, тоді як для слонів вони майже не застосовуються.

Незважаючи на суперечки, експеримент із шерстистими мишами демонструє, що можливості генної інженерії продовжують розширюватися. Це дослідження не лише сприяє розумінню еволюції та адаптації, а й може знайти застосування в медицині, вивченні генетичних хвороб і розробці нових біотехнологій.