Вчені відтворили рух динозавра за 120-мільйонними слідами

Палеонтологи з Університету Квінсленда та Китайського університету наук про Землю провели унікальне дослідження 120-мільйонного сліду динозавра, використовуючи сучасні цифрові методи. Вперше вченим вдалося крок за кроком відтворити рух стародавньої тварини, розкривши особливості її ходи, зміни темпу та реакції на навколишнє середовище.

Досліджуваний слід розташований на південний захід від села Ханьсі в провінції Сичуань, Китай. Місцеві жителі називають це місце «Шифенво» або «кам'яні гнізда фенікса». Слід має глибоке культурне значення для місцевої громади — селяни колись вважали, що відбитки залишив фенікс, про що згадується в місцевому вірші часів пізньої династії Цін, що датується 1840−1911 роками нашої ери.

Цей слід є найдовшим слідом теропода в Східній Азії. Він складається з 81 послідовного відбитка лапи та простягається майже на 70 метрів. За словами палеонтолога з Університету Квінсленда Ентоні Роміліо, це послідовність з 80 послідовних відбитків лап, що простягається на 70 метрів у провінції Сичуань, і являє собою мить, заморожену в камені.

Завдяки цифровій анімації дослідники змогли спостерігати за тією миттю, як вона розгорталася, отримавши безпрецедентне розуміння поведінки тварини та її біомеханіки. Використовуючи вимірювання сліду, доктор Роміліо та його колега доктор Ліда Сін виявили, що динозавр ходив на двох ногах, мав зріст 1,13 метра в стегнах та важив до 292 кілограмів.

Відбитки лап показують, що динозавр рухався зі сталою швидкістю 5,3 кілометра на годину, що еквівалентно швидкій людській ході, а потім коротко прискорився до легкої риссі, перш ніж повернутися до звичайного темпу. За словами доктора Роміліо, це був не просто динозавр, що блукав безцільно — він рухався з певною метою майже ідеально прямою лінією.

Згідно з висновками команди, творець сліду був схожий за розміром на пернатого динозавра ютираннуса, який жив у північно-східному Китаї в епоху раннього крейдового періоду. Ютираннус був одним з найбільших відомих пернатих динозаврів, що жив приблизно 125 мільйонів років тому.

Доктор Роміліо підкреслює, що сліди можуть розкрити поведінкову інформацію та історії, які викопні кістки самі по собі не можуть надати. Однак довгі сліди, подібні до цього, історично були недостатньо вивчені через логістичні труднощі їх детального вимірювання в польових умовах.

Повністю цифровий підхід дозволяє дослідникам захоплювати, інтерпретувати та зберігати всі вимірювання та розрахунки місць викопних слідів на комп'ютері, щоб надати уявлення про динамічне життя стародавньої істоти. Цей метод революціонізує спосіб вивчення довгих слідів динозаврів, усуваючи традиційні обмеження польових досліджень.

Дослідження довгих слідів динозаврів часто стикається з логістичними викликами в документуванні та аналізі. Команда вчених вирішила ці обмеження, застосувавши цифрові методології для повторного аналізу 70-метрового сліду теропода в Китаї. Такий підхід відкриває нові можливості для палеонтологічних досліджень та дозволяє зберегти цінну інформацію про поведінку стародавніх тварин для майбутніх поколінь науковців.

Результати дослідження команди опубліковані в журналі Geosciences. Стаття має назву «Цифровий аналіз „Сліду Фенікса“ на ханьсійському крейдовому місці слідів динозаврів, Китай» та була написана Ентоні Роміліо та Ліда Сін.

Це дослідження демонструє, як сучасні технології можуть допомогти розкрити таємниці минулого, надаючи нові інсайти про життя та поведінку динозаврів, які жили мільйони років тому. Цифрові методи аналізу відкривають нові горизонти для палеонтологічних досліджень та дозволяють вченим отримувати більш детальну інформацію про стародавніх істот.