Вчені виявили 46 прибережних куниць у Каліфорнії

Науковці з Інституту природних ресурсів Університету штату Орегон завершили тримісячний проєкт у 2022 році, присвячений вивченню прибережної куниці. Дослідження проводилося на території площею 150 квадратних миль поблизу міста Кламат у північній Каліфорнії. Метою роботи було зібрати дані про популяцію та середовище проживання цього рідкісного виду.

Генетичний аналіз зразків шерсті дозволив ідентифікувати 46 різних особин куниць, серед яких виявилося 28 самців та 18 самиць. Тварини були виявлені по всій території дослідження. Найбільша їхня концентрація спостерігалася на великих висотах уздовж лісистих хребтів зі стабільним зимовим сніговим покривом, а також на нижчих висотах у ярах та прибережних зонах прибережних лісів.

Прибережна куниця є лісовим хижаком розміром з тхора, якого часто описують як надзвичайно милу тварину. За словами представників університету, цей вид майже повністю зник через людську діяльність. Раніше куниці населяли території від північного Орегону до північної Каліфорнії, проте їхня популяція та ареал різко скоротилися через відлов заради хутра.

Шон Меттьюс, еколог дикої природи з Університету штату Орегон, пояснив ситуацію. «Прибережні куниці віддають перевагу лісам зі старовинними характеристиками, а такі ліси перебувають під загрозою через наслідки зміни клімату, включаючи частіші та серйозніші лісові пожежі, а також певні практики лісового господарства», зазначив він. Дослідник також додав, що про цей вид відомо дуже мало, включаючи базову інформацію про те, які ліси досі займають прибережні куниці, скільки їх залишилося та чи збільшуються ці популяції.

Еріка Андерсон, науковий асистент факультету Університету штату Орегон, яка керувала дослідженням під керівництвом Меттьюса, розповіла про особливості середовища проживання куниць. «Куниці схильні обирати лісові насадження з покриттям крон понад 50 відсотків та великою кількістю дерев великого діаметру, сухостою та порожніх колод», пояснила вона. Структурна складність із грубими деревними залишками допомагає їм полювати, а також забезпечує укриття від хижаків та конкурентів. Попри постійну занепокоєність щодо збереження виду протягом останніх 30 років, науковцям ще багато чого потрібно дізнатися про розповсюдження та демографію куниць, а також про те, як умови лісу впливають на їхнє поширення та щільність популяції.

Університет штату Орегон повідомив цікавий факт з історії виду. Прибережних куниць вважали повністю вимерлими до 1996 року, коли біолог Лісової служби США виявив невелику популяцію в прибережних лісах північної Каліфорнії. Результати дослідження нещодавно опубліковані у виданні Global Ecology and Conservation.