Вчені виявили мікропластик у легенях диких птахів

Нещодавнє дослідження, проведене вченими з Техаського університету в Арлінгтоні у співпраці з колегами з Китаю, пролило світло на тривожну проблему: мікропластик, що літає в повітрі, осідає в легенях диких птахів, завдаючи шкоди їхньому здоров’ю та викликаючи занепокоєння щодо безпеки людей, які дихають тим самим повітрям. Результати цього наукового проєкту, опубліковані в журналі Journal of Hazardous Materials і висвітлені виданням Houston Chronicle, підкреслюють, наскільки глибоко пластикове забруднення проникло в природні екосистеми.

Дослідники проаналізували легені диких птахів і виявили, що в середньому на один грам легеневої тканини припадає понад 400 частинок мікропластику. Ці невидимі оку фрагменти, розміром приблизно з клітину людської шкіри, походять переважно з хлорованого поліетилену, який використовується в кабельній промисловості, та синтетичного каучуку, що є складовою автомобільних шин. За словами авторів дослідження, такі високі концентрації свідчать про те, що більшість птахів перебувають у зоні підвищеного ризику через вплив мікропластику. Це може призводити до порушень фізіологічних функцій організму птахів і навіть загрожувати екологічному балансу в природі.

«Птахи є важливими індикаторами стану довкілля», — зазначає Шейн ДюБей, доцент Техаського університету в Арлінгтоні та один із ключових учасників дослідження. «Наші дані вказують на нагальну потребу боротися із забрудненням пластиком у навколишньому середовищі, адже ці забруднювачі мають далекосяжні наслідки як для здоров’я екосистем, так і для людей». Дослідження також показало, що найбільше мікропластику накопичується в легенях великих птахів, хижаків і наземних видів, що може бути пов’язано з їхньою поведінкою та середовищем існування.

Чому мікропластик викликає занепокоєння? Повітря, яким ми дихаємо, дедалі більше насичується цими крихітними частинками, що відламуються від більших пластикових відходів. Вони настільки малі, що їх неможливо помітити неозброєним оком, але з часом накопичуються в легенях, спричиняючи серйозні проблеми зі здоров’ям. У людей високі концентрації мікропластику асоціюються із запальними процесами, онкологічними захворюваннями, проблемами з репродуктивною системою та хворобами серця, легень, травної системи й навіть мозку. Птахи, які живуть у тих самих умовах, що й люди, стають ідеальними «сигнальними маяками». Якщо їхні легені страждають від пластикового забруднення, це означає, що ми, ймовірно, вдихаємо ті самі небезпечні частинки.

Ця проблема лише погіршує вже наявні екологічні виклики. Пластикові відходи заполоняють річки, озера й океани, а вироби, створені для використання протягом століть, не розкладаються, а лише розпадаються на дедалі дрібніші шматочки. Таким чином, мікропластик стає невидимою, але всюдисущою загрозою, яка проникає в повітря, воду й живі організми.

Що можна зробити, щоб зменшити кількість мікропластику в довкіллі? Існують прості кроки, які кожен із нас може впровадити у своє життя. Наприклад, варто звернути увагу на гардероб: одяг із натуральних волокон, таких як бавовна чи шерсть, не виділяє пластикових мікроволокон під час прання, на відміну від синтетичних тканин. Встановлення фільтра на пральну машину може допомогти затримувати ці частинки, запобігаючи їхньому потраплянню у водойми.

Щоденні звички також мають значення. Використання багаторазових речей — пляшок для води, соломинок, сумок для покупок — дозволяє уникнути одноразового пластику. Купуючи засоби особистої гігієни, уважно читайте склад і уникайте продуктів із мікропластиком, наприклад, поліетиленом, поліпропіленом чи нейлоном, які часто додають у скраби чи зубні пасти. Підтримка брендів, що пропонують альтернативи пластику — бамбук, скло, нержавіючу сталь, — стимулює ринок рухатися в екологічному напрямку.

Ще один дієвий спосіб — брати участь у прибиранні сміття під час прогулянок на природі. Кожен шматок пластику, який не розпадеться на мікрочастинки, — це внесок у чистіше повітря. Важливо також не мовчати: відвідування місцевих зборів, участь у громадських ініціативах із прибирання чи підтримка кращого управління відходами можуть вплинути на ситуацію на системному рівні.

Дослідження мікропластику в легенях птахів — це не просто науковий факт, а попередження для людства. Пластикове забруднення вже не є абстрактною проблемою далеких океанів; воно витає в повітрі, яким ми дихаємо, і осідає в організмах живих істот. Зміни потрібні вже сьогодні, і кожен крок у боротьбі з цією загрозою наближає нас до здоровішого майбутнього — як для природи, так і для нас самих.