Вчені виявили небезпечне забруднення важкими металами на острові Хортиця

Група українських науковців провела комплексне дослідження екологічного стану національного заповідника Хортиця, зосередившись на вивченні донних відкладів висохлих озер та ґрунтового покриву. Дослідження набуло особливої актуальності після руйнування Каховської греблі, що призвело до значних змін у гідрологічному режимі території.

Вчені зосередили увагу на чотирьох озерах заповідника — Кам'яному, Прогної, Рисовому та Піщаному, а також дослідили ґрунти лісової ділянки. Для аналізу використовувалися сучасні методи досліджень, включаючи вимірювання магнітної сприйнятливості за допомогою лабораторного капамістка KLY-2 Kappabridge та рентгенофлуоресцентний аналіз на обладнанні компанії Elvatech.

Результати досліджень виявили надзвичайно високі показники магнітної сприйнятливості як донних відкладів, так і ґрунтів. У більшості точок спостереження зафіксовано значення від 50 до 100×10−8 кубічних метрів на кілограм, а в окремих зразках показники сягали 100−300×10−8 кубічних метрів на кілограм. Такі значення в 1−5 разів перевищують типові показники для чорноземів регіону, а для піщаних ґрунтів перевищення сягає 10−20 разів порівняно з аналогічними ґрунтами борових терас України.

Особливе занепокоєння викликає виявлене значне перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів. Зокрема, вміст свинцю перевищує норму у 2−8 разів, цинку — у 2−10 разів, хрому — у 20−50 разів, міді — у 10−20 разів, нікелю — у 5−20 разів, а кобальту — у 5−8 разів. При цьому значущий кореляційний зв'язок між магнітною сприйнятливістю та вмістом важких металів виявлено лише для хрому, де коефіцієнт кореляції становить 0,4.

Науковці припускають, що високі показники магнітної сприйнятливості можуть бути пов'язані з накопиченням літогенного матеріалу від вивітрювання гірських порід кристалічного фундаменту, який оточує острів. Геологічною основою Хортиці служить південний край Українського кристалічного щита, складений докембрійськими породами віком близько 2,5 мільярдів років, переважно гранітами.

Дослідження проводилося в складних умовах, адже територія заповідника перебуває під постійною загрозою ракетних ударів та атак дронів. Додатковий тиск на екосистему створює урбанізоване середовище та важка промисловість Запоріжжя. Зникнення Каховського водосховища спричинило незворотні зміни у біорізноманітті, водному режимі та ландшафтних умовах прилеглих територій.

Результати дослідження мають важливе значення для розуміння екологічного стану заповідника та розробки заходів щодо його збереження. Особливо важливим є факт відсутності прямого зв'язку між магнітними мінералами та матеріалами, які містять важкі метали, що може свідчити про природне, а не техногенне походження виявлених аномалій.

Дослідження проводили науковці з Київського національного університету імені Тараса Шевченка — доктор геологічних наук Олександр Меньшов та студент Станіслав Горошков, а також представники Національного університету «Києво-Могилянська академія» — доктор економічних наук Лідія Горошкова та доктор хімічних наук Олександр Голуб.