Вчені виявили: рослини поглинають мікропластик з повітря через листя

Нове дослідження, опубліковане в престижному науковому журналі Nature, виявило тривожну тенденцію: рослини здатні поглинати мікропластик безпосередньо з повітря через своє листя. Це відкриття змушує переглянути наше розуміння шляхів забруднення харчового ланцюга та потенційних ризиків для здоров'я людини.

Дослідження проводилося в місті Тяньцзінь, Китай, де науковці збирали зразки листя з живоплотів, трави та городніх культур у різних локаціях. Після ретельного аналізу в лабораторії вони виявили, що частинки пластику не просто осідають на поверхні листя, а проникають всередину рослинної тканини.

Дослідники встановили спостережні пункти в різних частинах міста, включаючи територію біля фабрики з виробництва дакрону, громадського сміттєзвалища, міського парку та університетського містечка. Вони досліджували листя місцевих рослин та сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи та салату. Для виявлення двох поширених видів пластику — поліетилентерефталату (ПЕТ) та полістиролу (ПС) — використовувалися передові методи: високороздільне зображення, спектроскопія та хімічне маркування.

У найбільш забруднених районах концентрація пластику в листі сягала 10 000 нанограмів на грам сухої ваги, що на порядки перевищує показники менш забруднених територій, як-от університетський кампус. Лабораторні експерименти показали, що рослини кукурудзи, які зазнавали впливу пилу з пластиком, поглинали помітну кількість ПЕТ лише за 24 години.

Механізм проникнення пластику виявився пов'язаним з природними структурами рослин — продихами, крихітними порами, які відкриваються та закриваються для газообміну. Після потрапляння всередину частинки переміщуються внутрішніми водними та поживними каналами рослини, накопичуючись у судинних пучках та трихомах — волоскоподібних структурах на поверхні листя, які діють як мініатюрні сітки, що уловлюють частинки.

Коли дослідники застосували хімічну речовину для закриття продихів, поглинання ПЕТ значно зменшилося, що підтвердило ключову роль відкритих продихів у засвоєнні мікропластику.

Особливо важливим є те, що концентрація мікропластику в овочах, вирощених просто неба, виявилася в 10−100 разів вищою, ніж у тепличних культурах. Найбільше накопичення спостерігалося у старішому листі, особливо у зовнішніх листках, які часто використовуються для салатів. Дослідники особливо наголошують, що виявлений пластик не просто прилип до поверхні — вони ретельно змивали всі зовнішні забруднення перед вимірюванням внутрішнього накопичення.

На відміну від забруднення ґрунту чи води, де для поглинання потрібні високі концентрації мікропластику, повітря забезпечує значно ефективнішу систему доставки. Хоча ефективність поглинання залишається низькою — близько 0,05% — постійний вплив відкритого повітря та тривалість життя листя на рослині призводять до поступового накопичення пластику.

Це відкриття піднімає серйозні питання щодо впливу на здоров'я людини. Якщо ми вдихаємо мікропластик з повітря і тепер споживаємо його з овочами, наскільки значним є загальний рівень впливу? І які довготермінові ризики для здоров'я це становить?

Наразі вчені не встановили порогові рівні, за яких мікропластик стає шкідливим для здоров'я людини. Дослідження вказують на можливість виникнення запалень, перенесення токсичних хімічних речовин та потенційного впливу на мікробіом кишечника, але ці механізми все ще вивчаються.

Наслідки цього відкриття виходять далеко за межі особистого здоров'я. Якщо частинки пластику вільно переміщуються в атмосфері та накопичуються в основних сільськогосподарських культурах, вони можуть впливати на фізіологію рослин, екологію ґрунту та тварин, які харчуються рослинністю.

Деякі науковці закликають до переоцінки сільськогосподарських практик, стандартів якості міського повітря та навіть настанов щодо безпечності харчових продуктів. Щонайменше, це дослідження свідчить про необхідність переосмислення того, як рослини взаємодіють із забруднювачами, які ми продукуємо.