Вплив холоду на серцево-судинну систему та вестибулярний апарат

Група дослідників з Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського провела масштабне дослідження впливу холоду на організм людини, зосередившись на двох ключових аспектах: реакції серцево-судинної системи та функціонуванні вестибулярного апарату.

У першій частині дослідження науковці вивчали як холодовий стрес впливає на артеріальний тиск та загальний стан серцево-судинної системи. Дослідження охопило значну групу практично здорових добровольців різного віку та статі. Учасників розділили на три групи відповідно до початкового рівня артеріального тиску, керуючись рекомендаціями Європейського товариства кардіології.

Результати показали, що холодовий стрес активує симпатичну нервову систему, що призводить до помітних змін у роботі серцево-судинної системи. Особливо цікавим виявився факт, що у людей з оптимальним або нормально-низьким рівнем артеріального тиску (близько 120/80 мм рт.ст.) спостерігався більш значний вплив симпатичної нервової системи як на центральні, так і на периферичні ланки серцево-судинної системи.

Паралельно проводилось дослідження впливу холоду на вестибулярний апарат. Вчені встановили, що сенсорні клітини вестибулярного аналізатора мають виражену термодинамічну чутливість. Це відкриття має важливе значення не лише для розуміння механізмів порушення температурної чутливості, але й для розробки нових методів діагностики та лікування.

У сучасній вестибулології широко застосовується метод термічної стимуляції зовнішнього слухового каналу. Процедура передбачає використання 250 мл води протягом 30 секунд, при цьому для холодової іригації використовується вода температурою 30°C, а для теплової — 44°C. Дослідження показало, що холодова калорична проба має вищу діагностичну цінність порівняно з тепловою.

Особливо важливим відкриттям стало те, що у випадках відсутності реакції на стандартну теплову або холодову стимуляцію, можна застосовувати іригацію крижаною водою, яка демонструє вищу чутливість та специфічність. Це відкриває нові можливості для діагностики вестибулярних порушень.

Результати цього комплексного дослідження мають важливе практичне значення для медицини. Вони дозволяють краще зрозуміти механізми реагування організму на холодові подразники та розробити більш ефективні методи діагностики та лікування різних патологій.

Дослідження проводилось під керівництвом П.С. Табаса та Р.М. Шмати на базі Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського. Результати були опубліковані в журналі Problems of Cryobiology and Cryomedicine у 2024 році.