Вчені виявили зв'язок між метаболічним синдромом та інсулінорезистентністю

Вчені з Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького провели масштабне дослідження взаємозв'язку між метаболічним синдромом та інсулінорезистентністю. У дослідженні взяли участь 199 осіб, серед яких 152 пацієнти з артеріальною гіпертензією I–II стадії та 47 осіб без раніше діагностованих захворювань.

Метаболічний синдром є комплексом метаболічних порушень, що включає артеріальну гіпертензію, центральне ожиріння та атерогенну дисліпідемію. Цей стан тісно пов'язаний з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету та серцево-судинних захворювань як атеросклеротичного, так і неатеросклеротичного характеру.

Для оцінки інсулінорезистентності дослідники використовували модель HOMA-IR, яка базується на вимірюванні базального рівня інсуліну та глюкози. Цей метод широко застосовується в клінічних та епідеміологічних популяційних дослідженнях через свою доступність та практичність.

Учасників дослідження розподілили на шість груп відповідно до кількості компонентів метаболічного синдрому: від групи 0 (відсутність компонентів) до групи 5 (наявність п'яти компонентів). Критерії метаболічного синдрому включали: окружність талії понад 102 см для чоловіків та понад 88 см для жінок, рівень тригліцеридів ≥ 1,7 ммоль/л, рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності < 1,03 ммоль/л для чоловіків та < 1,29 ммоль/л для жінок, артеріальний тиск ≥ 130/85 мм рт.ст., рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л.

Результати дослідження показали, що зі збільшенням кількості компонентів метаболічного синдрому спостерігається лінійне зростання показників індексу маси тіла, окружності талії, рівня сечової кислоти та глікемії. Також було виявлено, що частота предіабету, гіперурикемії та артеріальної гіпертензії прямо пропорційно зростала зі збільшенням компонентів метаболічного синдрому.

Особливу увагу дослідники приділили значенню HOMA-IR. При перевищенні порогового значення 1,78 спостерігалися статистично значущі відмінності кардіометаболічного ризику. У пацієнтів з таким показником виявлено достовірне збільшення окружності талії, рівня тригліцеридів, сечової кислоти та С-реактивного білка. При значеннях HOMA-IR понад 3,89 суттєво підвищувалася ймовірність виявлення ознак метаболічного синдрому.

Важливим відкриттям стало те, що артеріальна гіпертензія та абдомінальне ожиріння виявилися ранніми проявами метаболічних змін. Це свідчить про необхідність раннього скринінгу та профілактики у пацієнтів з цими станами.

Дослідження проводилося на базі Центру терапії лікарні Святого Пантелеймона, 1-го територіального медичного об'єднання у Львові. Всі учасники були старші 18 років та не мали ендокринних розладів, таких як цукровий діабет 1 та 2 типу, гіпотиреоз, синдром та хвороба Кушинга, синдром Конна, сімейна гіперхолестеринемія чи ізольована сімейна гіпертригліцеридемія.

Дослідження виконали науковці кафедри терапії № 1, медичної діагностики, гематології та трансфузіології ФПДО та кафедри сімейної медицини, кардіології та медицини невідкладних станів: Олена Склярова, Тетяна Максимець, Олег Капустинський, Іванна Юзич, Оксана Капустинська під керівництвом професора Євгена Склярова.