Вчені виміряли рівень чадного газу над Кримом та Чорним морем

Група українських вчених провела унікальне дослідження просторово-часового розподілу оксиду вуглецю (CO) над Кримським півостровом та Чорним морем, використовуючи дані супутника Sentinel-5P/TROPOMI за період 2019−2024 років. Дослідження дозволило детально проаналізувати концентрацію чадного газу в атмосфері та виявити цікаві закономірності його розподілу.

Науковці встановили, що середньорічні значення концентрації оксиду вуглецю над Кримським півостровом становили (3.4±0.2)∙10‒2 моль/м². Цікаво, що найменші показники (близько 2.7∙10‒2 моль/м²) спостерігалися в гірських районах Криму, що пов'язано з місцевим кліматом та значною кількістю опадів (900−1200 мм на рік), які сприяють видаленню чадного газу з атмосфери.

Максимальні концентрації CO (до 3.6∙10‒2 моль/м²) зафіксовані в прибережних зонах та місцях з активною антропогенною діяльністю. Це пов'язано з розвитком міської інфраструктури, промисловими операціями, комерційною активністю та військовою діяльністю.

Дослідження показало, що у 2022 році середньорічні показники концентрації оксиду вуглецю знизилися до (2.9±0.2)∙10‒2 моль/м². Науковці пов'язують це зі зменшенням промислового та сільськогосподарського виробництва, скороченням туристичних потоків та зменшенням військової присутності.

Над поверхнею Чорного моря концентрація CO коливалася в межах (3.0−3.7)∙10‒2 моль/м², а в прибережній морській воді досягала (3.7−4.2)∙10‒2 моль/м². Вчені пояснюють такі відмінності особливостями атмосферних процесів, зокрема фотохімічними реакціями, мікробіологічним окисленням та процесами газообміну.

Дослідження також враховувало вплив кліматичних умов на концентрацію чадного газу. Встановлено, що температура, вологість та атмосферні опади безпосередньо впливають на процеси окиснення та видалення CO з атмосфери.

Науковці зазначають, що Чорноморський регіон є багатим на нафту та газ, має розгалужену мережу глибинних розломів та активного виділення вуглеводнів, що може додатково впливати на розподіл концентрації оксиду вуглецю.

Дослідження проведено колективом науковців з Національного університету «Києво-Могилянська академія», Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Національного університету імені Тараса Шевченка та УкрНДІПВТ ім. Леоніда Погорілого. Результати роботи опубліковані у Геофізичному журналі та можуть бути корисними для кліматологів, екологів та фахівців у галузі охорони навколишнього середовища.