Вчені закликають до міжнародної угоди про геоінженерію клімату

Боротьба зі зміною клімату за своєю природою є колективним завданням. У світу є лише одна планета з однією атмосферою, і коли хтось у будь-якій точці земної кулі викидає парникові гази, наслідки відчувають усі. Проте вплив різних людей на клімат суттєво відрізняється. На глобальному рівні найбагатший один відсоток населення відповідає за п'яту частину всіх викидів з 1990 року.

Якби найбагатші люди та країни добровільно скоротили свій вуглецевий слід, вся планета отримала б користь. Звісно, будь-хто, хто хоч трохи розуміє реальність, знає, що цього не станеться. Але що, якщо найзаможніші натомість спробують виправити свій вуглецевий дисбаланс, фінансуючи геоінженерні проекти, спрямовані на охолодження планети? У цьому випадку обіцянка глобальної користі значно менш певна.

Згідно з ексклюзивним опитуванням кліматологів, переважний ризик таких зусиль полягає в тому, що вони можуть призвести до невідомих наслідків — від спричинення посух до пошкодження озонового шару. Дослідники очікують, що спроби затемнити Сонце будуть здійснені до 2100 року.

Через це, якщо людству доведеться втручатися в атмосферу планети таким чином — а це може стати неминучим — робити це потрібно виключно колективно. Однак наразі ніщо не заважає будь-якій особі чи групі вжити односторонніх заходів для спроби охолодити планету. Саме тому понад 80 відсотків дослідників, опитаних у рамках дослідження, стверджують, що світ повинен домовитися про міжнародний договір для регулювання потенційного впровадження геоінженерії.

Такий договір став би одним із багатьох оновлень глобального управління, необхідних для сучасної епохи. Ще одна сфера, де мільярдери можуть нав'язати свої дії решті людства — нічне небо, яке дедалі більше заповнюється супутниками, що завдають власної шкоди атмосфері. Без глобальних обмежень на запуски їхня кількість зросла на тисячі за останні роки, переважно завдяки програмі Starlink Ілона Маска.

Міжнародні угоди не є ефектними чи взятими зі сторінок наукової фантастики, що значно ускладнює залучення до них підтримки мільярдерів. Але якщо найбагатші люди справді хочуть щось віддати суспільству, підтримка міжнародного права була б гарним початком.

Проблема полягає в тому, що геоінженерні втручання можуть мати непередбачувані регіональні наслідки. Те, що може здатися рішенням для однієї частини світу, може виявитися катастрофою для іншої. Саме тому науковці наголошують на необхідності колективного підходу до будь-яких спроб штучного охолодження планети.

Водночас експерти визнають, що за певних обставин геоінженерія може стати необхідною. Якщо викиди парникових газів не вдасться скоротити достатньо швидко, людству, можливо, доведеться розглянути технологічні способи зниження глобальної температури. Однак це має відбуватися лише за умови міжнародного консенсусу та суворого регулювання.