Вчені запропонували нову систему оцінки кліматичної кризи

Італійські вчені Джанлука Алімонті та Луїджі Маріані опублікували нову наукову роботу, в якій пропонують перейти від суб'єктивних оцінок кліматичних загроз до чітких вимірюваних показників. Дослідники стверджують, що суспільству потрібне точне визначення того, що саме є кліматичною кризою, щоб приймати раціональні рішення щодо боротьби з потенційними загрозами зміни клімату.

У своїй статті, опублікованій у журналі Environmental Hazards, автори запропонували набір вимірюваних індикаторів відповіді, які базуються на кліматичних факторах впливу з шостої оціночної доповіді Міжурядової групи з питань зміни клімату. Мета цього підходу полягає у переході від суб'єктивного сприйняття можливих небезпек до кількісних показників, які можна об'єктивно виміряти та порівняти.

Міжурядова група з питань зміни клімату визначає кліматичні фактори впливу як кліматичні події, які впливають на суспільство. Вплив на будь-яке суспільство може бути шкідливим, корисним або нейтральним. Група визначила 33 категорії таких факторів і виявила, що більшість з них не виходять за межі очікуваного діапазону природної мінливості.

Алімонті та Маріані проаналізували базу даних катастроф EM-DAT, якою керує Центр досліджень епідеміології катастроф, за період з 2000 року до сьогодні. За цей період вони не виявили жодної тенденції до зростання смертності від погодних катастроф. Не менш важливо те, що дослідники зафіксували чітке покращення показників глобального здоров'я за цей період після врахування зростання населення.

Смертність, пов'язана з температурними факторами, становить 8 відсотків від загальної кількості смертей, спричинених погодними умовами. З цих випадків 91 відсоток були викликані холодом і лише 9 відсотків надмірною спекою. У період з 2000−2003 до 2016−2019 років кількість смертей, пов'язаних з холодом, зменшилася на 0,5 відсотка, тоді як смертність від спеки зросла на 0,2 відсотка. Це дуже незначні зміни.

Як показує перша таблиця дослідження Алімонті та Маріані, більшість показників індикаторів реагування на зміну клімату не демонструють жодних змін. Це стосується циклонів, посух, повеней та лісових пожеж. Водночас дослідники фіксують покращення глобального валового внутрішнього продукту та доступності продовольства.

У статті підкреслюється, що зменшення кількості смертей, пов'язаних з кліматом, частково можна пояснити вдосконаленням систем цивільного захисту. Йдеться про дамби, хвилеломи, управління лісовими ресурсами та інші заходи. Це демонструє, що адаптація до зміни клімату часто виявляється ефективнішою за пом'якшення наслідків.

Більшість об'єктивних показників впливу кліматичних змін на добробут людства не демонструють жодних змін. Решта показників свідчать про покращення або неоднозначний вплив, а не про шкідливі наслідки.

Автори наголошують на необхідності менше суб'єктивності та більше об'єктивних показників для оцінки впливу зміни клімату. Їхній підхід може допомогти учасникам дебатів про клімат дійсно обговорювати одне й те саме явище, а не говорити про різні речі через відмінності у визначеннях. Це також може призвести до реальних рішень реальних проблем замість ідеологічно мотивованих фантазій.

Варто зазначити, що Алімонті та Маріані були першими двома авторами статті, яку було відкликано у 2022 році, незважаючи на її високу якість. Роджер Пілке молодший, відомий експерт у цій галузі, назвав це відкликання одним з найбільш кричущих провалів наукового видавництва. Ця ситуація стала яскравим прикладом упередженості видавництва SpringerNature.

Нова робота італійських дослідників пропонує конструктивний шлях для більш раціонального обговорення кліматичних питань на основі перевірених даних та чітких критеріїв оцінки.