Вчені з'ясували ідеальний відсоток жиру в чоловічому тілі

Нове дослідження спростовує стереотипи про ідеальне чоловіче тіло, які нав'язують кіно, реклама та соціальні мережі. Учасники з Китаю, Литви та Великої Британії визнали найпривабливішими чоловіків з помірним рівнем жиру в організмі — від 13 до 14 відсотків, а не з надмускулистими тілами супергероїв.

Дослідження провела команда під керівництвом Фан Сія з Абердинського університету. Вчені поставили за мету визначити біологічні сигнали, які впливають на сприйняття чоловічої привабливості. Попередні дослідження давали суперечливі результати, особливо щодо індексу маси тіла, який однаково враховує жирову та м'язову масу.

Для експерименту використали чорно-білі DXA-сканування 15 чоловічих тіл з різним рівнем жиру — від дуже худих до страждаючих на ожиріння (від 5,9% до 37,2% жиру). Зображення перетворили на сірі силуети з розмитими обличчями без вказівок на зріст. Їх оцінювали 283 учасники — чоловіки та жінки з трьох культурно та географічно різних регіонів.

Результати показали чітку закономірність: найсильніший сигнал привабливості давав саме відсоток жиру в організмі. Учасники віддавали перевагу тілам, які не були ні надто худими, ні надто повними. «Результати демонструють чітку перевернуту U-подібну форму», — пишуть автори, де привабливість досягає піку при помірному рівні жиру.

Ця закономірність залишалася стабільною в усіх культурах, що свідчить про загальнолюдську тенденцію, а не культурно-специфічне упередження. Тіла з найвищими оцінками мали індекс маси тіла в діапазоні від 23 до 27, що медичні рекомендації класифікують як «нормальний» або «злегка надмірний».

Співвідношення плечей до талії, яке створює V-подібний торс, також впливало на привабливість, але меншою мірою. Найпривабливішим вважали співвідношення 1,57. У Литві та Китаї цей показник втрачав значущість після врахування відсотка жиру. У Великій Британії він зберігав певну прогностичну силу, хоча жировий компонент все одно пояснював більшу частину варіацій в оцінках.

«Спостерігачі більше налаштовані на ознаки здорового, помірного рівня жиру», — пишуть дослідники, ніж на перебільшені м'язові характеристики.

З еволюційної точки зору жир у тілі може розповісти багато про людину. Він відображає енергетичні резерви, імунну функцію та гормональний баланс — риси, які можуть впливати на репродуктивну придатність та довгострокове здоров'я. «Жировий компонент впливає на рівень гормонів, таких як тестостерон та естроген», — зазначають автори, «які впливають на розвиток вторинних статевих ознак».

У сучасних індустріальних культурах, особливо на Заході, ідеальне чоловіче тіло часто представляють як надзвичайно худе та гіпермускулисте. Але ця естетика може не відповідати тому, що люди еволюційно вважають привабливим. Надмірна худорлявість може сигналізувати про недоїдання або гормональний дисбаланс, тоді як надлишок жиру може вказувати на метаболічну дисфункцію.

Помірна кількість жиру сигналізує про здоров'я та витривалість — якості з очевидними еволюційними перевагами. У жінок подібна закономірність проявляється навколо співвідношення талії до стегон, яке довго вважалося сигналом репродуктивного здоров'я. У чоловіків жировий компонент може відігравати подібну роль.

Однак, хоча 14% жиру в тілі вважається «підтягнутим» та «здоровим» для молодих чоловіків, більшість чоловіків у сучасному індустріальному суспільстві досить далекі від цієї ідеальної цифри. У США загальний середній відсоток жиру становить близько 40% для жінок та 28% для чоловіків.

Згідно з Американською радою з фізичних вправ, діапазон жиру від 25% до 31% для жінок або від 18% до 24% для чоловіків є типовим для середньостатистичного неспортсмена. Рівень жиру нижче 14% для жінок або 6% для чоловіків може вважатися небезпечно низьким.

Важливо визнати обмеження дослідження. Учасники оцінювали форми тіл ізольовано, без контексту чи особистості. У реальному житті привабливість багатовимірна. Вона може формуватися запахом, голосом, рухами та досвідом, а не лише типом тіла.

Тим не менше, результати дослідження дають цінну альтернативу медійним зображенням ідеальної чоловічої краси. Вони свідчать, що люди біологічно налаштовані віддавати перевагу рисам, які сигналізують про фізичну форму, а не обов'язково тим, які домінують у модних журналах чи фітнес-кампаніях.

«Жінки виявляються чутливими до жирового компонента у спосіб, що відповідає еволюційним очікуванням», — підсумовують автори. На відміну від цього, вони зазначають, «попередні роботи показують, що чоловіки вважають більш привабливими жінок, які худіші за еволюційно оптимальних».

Результати дослідження опубліковані в журналі Personality and Individual Differences.