Вчені з'ясували, коли з'явилися поцілунки: це було 20 млн років тому

Поцілунки виникли не у закоханих людей, а у спільних предків великих мавп приблизно 20 мільйонів років тому. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у середу.

Науковці з Оксфордського університету та Флоридського технологічного інституту вирішили з'ясувати, коли саме з'явилися поцілунки, адже з еволюційної точки зору ця звичка не має очевидної користі для виживання і навіть може сприяти поширенню хвороб.

Водночас люди, шимпанзе, бонобо, орангутани та горили цілуються, що дає підстави припускати, що цю звичку вони успадкували від спільного предка. Дослідники поєднали спостереження за поведінкою приматів з даними про еволюційні зв'язки, щоб відмотати час назад і визначити дату першого поцілунку.

«Використовуючи ці два ключові елементи інформації, ми застосували метод моделювання, який дозволив нам симулювати різні еволюційні сценарії», — розповіла провідна авторка дослідження доктор Матильда Бріндл з кафедри біології Оксфордського університету. Запустивши модель мільйони разів, вчені встановили, що перший поцілунок відбувся від 21,5 до 16,9 мільйона років тому.

Результати дослідження опубліковані у журналі Evolution and Human Behavior.

Науковці дали неромантичне визначення поцілунку як «неагресивного контакту рот до рота, який не передбачає передачі їжі». Це включає як сексуальні поцілунки, так і платонічні, наприклад між членами сім'ї або під час дружніх вітань.

Питання про те, як саме виникли поцілунки, залишається предметом дискусій, як і причини, чому ця звичка збереглася до наших днів.

«Деякі люди припускають, що сексуальні поцілунки є корисним способом оцінки якості або придатності партнера», — зазначила Бріндл. «Як альтернатива, поцілунки можуть бути різновидом прелюдії, що підвищує сексуальне збудження і збільшує шанси на запліднення».

Платонічні поцілунки, за її словами, використовуються для навігації у складних соціальних стосунках або для посилення зв'язків між особинами.

Дослідження також стверджує, що неандертальці та люди, ймовірно, теж цілувалися. На це вказують докази того, що вони схрещувалися між собою та мали спільний мікроб у ротовій порожнині, що є ознакою обміну слиною. Це відбувалося ще довго після того, як два види розійшлися від 450 до 750 тисяч років тому.

Це дослідження дає нове розуміння еволюції соціальної поведінки приматів і людей. Поцілунки, які здаються такими природними для сучасних людей, насправді мають глибоке еволюційне коріння, що сягає мільйонів років у минуле.

Вчені використали складні еволюційні моделі, щоб простежити походження цієї поведінки. Метод дослідження базувався на аналізі поведінкових патернів різних видів приматів та їхніх філогенетичних зв'язків. Це дозволило науковцям реконструювати ймовірний час появи поцілунків у спільного предка.

Той факт, що поцілунки спостерігаються у всіх великих мавп, є потужним доказом спільного походження цієї поведінки. Якби поцілунки виникли незалежно у кожного виду, ймовірність їхньої настільки схожої форми була б надзвичайно низькою.

Дослідження також підкреслює складність соціальної поведінки приматів і те, як багато з наших власних звичок та інстинктів мають глибоке еволюційне коріння. Поцілунки є лише одним з багатьох прикладів поведінки, яку ми поділяємо з нашими найближчими родичами у тваринному світі.

Науковці продовжують вивчати еволюцію соціальної поведінки, щоб краще зрозуміти, як формувалися складні взаємодії між особинами у різних видів приматів, включаючи людей.