Вчені знайшли нову зону субдукції біля берегів Канади

Міжнародна команда дослідників опублікувала у журналі Science Advances результати дослідження, яке розкрило перші детальні зображення нової зони субдукції біля берегів архіпелагу Хайда-Гваї у Британській Колумбії. Це відкриття має важливе значення для розуміння ранніх стадій формування зон субдукції та оцінки сейсмічних ризиків у регіоні.

Дані для дослідження були зібрані під час експедиції 2021 року на дослідницькому судні Marcus G. Langseth, що належить Ламонт-Догерті обсерваторії Землі. Науковці використали 15-кілометровий підводний кабель, оснащений тисячами підводних мікрофонів, які називаються гідрофонами, для картографування глибинної структури земної кори у водах біля північної Британської Колумбії.

Отримані дані підтвердили, що система розломів Королеви Шарлотти здатна генерувати потужні мегатрастові землетруси, які можуть спричиняти сильні струси та цунамі. Мегатрасти утворюються в областях, де одна тектонічна плита занурюється під іншу. У цьому випадку Тихоокеанська плита підсувається під Північноамериканську плиту.

Цей регіон відомий генерацією потужних підземних поштовхів. Система розломів Королеви Шарлотти представляє найбільшу сейсмічну загрозу в Канаді. Саме тут відбувся найбільший зареєстрований землетрус у країні в 1949 році, а також помітний землетрус у 2012 році, який спричинив цунамі.

Коллін Брандл, провідний автор дослідження та постдокторський науковий співробітник Ламонт-Догерті обсерваторії Землі, яка є частиною Колумбійської кліматичної школи, пояснює важливість отриманих результатів. За його словами, цей регіон активно перетворюється на зону субдукції, тому розуміння структури розлому дає змогу дізнатися про ранні стадії розвитку зон субдукції.

Дослідження забезпечило перші прямі спостереження тресту Хайда-Гваї, який є мегатрастом цієї системи. Ці дані можуть допомогти покращити аналіз небезпек у регіоні та краще підготувати мешканців до майбутніх землетрусів і цунамі.

У дослідженні взяли участь науковці з різних міжнародних установ. До команди увійшли представники Університету Нью-Мексико, Західного Вашингтонського університету, Військово-морської дослідницької лабораторії США, Університету штату Айдахо, Університету Далхаузі з Нової Шотландії, Університету Британської Колумбії, Університету Вікторії, Геологічної служби Канади та Університету Чилі.

Зони субдукції є одними з найактивніших геологічних областей на Землі, де відбуваються найпотужніші землетруси та виверження вулканів. Процес субдукції відіграє ключову роль у тектоніці плит і формуванні рельєфу планети. Коли одна тектонічна плита занурюється під іншу, це створює величезні напруження в земній корі, які згодом вивільняються у вигляді землетрусів.

Система розломів Королеви Шарлотти простягається вздовж західного узбережжя Канади та є частиною більшої системи тектонічних розломів, що охоплює весь Тихоокеанський регіон. Ця область знаходиться на межі між Тихоокеанською та Північноамериканською тектонічними плитами, що робить її особливо активною з геологічної точки зору.

Результати дослідження мають практичне значення для оцінки сейсмічних ризиків та планування заходів з підготовки до надзвичайних ситуацій у регіоні. Краще розуміння структури та поведінки цієї зони субдукції дозволить точніше прогнозувати потенційні землетруси та їх наслідки, включаючи можливість утворення цунамі.