Вчені знайшли сліди комети, яка могла спричинити похолодання 12 800 років тому

Американські вчені виявили в океанічних відкладеннях геохімічні сліди, які можуть підтверджувати гіпотезу про зіткнення Землі з кометою 12 800 років тому. Дослідження опубліковане в журналі PLOS One групою науковців під керівництвом Крістофера Мура з Університету Південної Кароліни.

Подія, відома як молодший дріас, характеризувалася різким похолоданням у Північній півкулі. Температури впали приблизно на 10 градусів Цельсія протягом року або менше, а холодні умови тривали близько 1200 років. Більшість дослідників пояснюють це явище танненням льодовиків, коли прісна вода потрапила в Атлантичний океан і ослабила течії, що переносять теплу тропічну воду на північ.

Альтернативна гіпотеза імпакту молодшого дріаса припускає, що Земля пройшла через уламки комети, що розпадалася. Численні удари та ударні хвилі дестабілізували льодові щити, спричинивши масштабні повені талої води, які зупинили ключові океанічні течії. Однак ця теорія мала менше підтверджень, оскільки бракувало доказів з океанічних відкладень.

Щоб заповнити цю прогалину, Мур та його колеги проаналізували геохімію чотирьох зразків морського дна з затоки Баффіна поблизу Гренландії. Радіовуглецеве датування показало, що зразки містять відкладення, які утворилися на початку події молодшого дріаса. Дослідники використали кілька методів аналізу, включаючи скануючу електронну мікроскопію, одночастинкову індуктивно-зв'язану плазмову мас-спектрометрію часу польоту, енергодисперсійну спектроскопію та лазерну абляційну індуктивно-зв'язану плазмову мас-спектрометрію.

Аналіз виявив металеві уламки, геохімія яких узгоджується з кометним пилом. Поряд з ними знайшли мікроскопічні сферичні частинки, склад яких вказує на переважно земне походження з деякими матеріалами позаземного походження. Це дозволяє припустити, що мікросферули могли утворитися, коли фрагменти комети вибухнули безпосередньо над поверхнею або при ударі об землю, розплавивши матеріали разом.

Дослідження також виявило ще менші наночастинки з високим вмістом платини, іридію, нікелю та кобальту, що може свідчити про позаземне походження. Разом ці знахідки вказують на геохімічну аномалію, яка відбулася приблизно тоді, коли почалася подія молодшого дріаса.

Доктор Крістофер Мур зазначив: «Наша ідентифікація імпактного шару молодшого дріаса в глибоководних морських відкладеннях підкреслює потенціал океанічних записів для розширення нашого розуміння цієї події та її кліматологічних наслідків».

Доктор Мохаммед Баалуша додав: «Чудово застосовувати наші унікальні нано-аналітичні інструменти в новій галузі досліджень, а саме в аналізі наночастинок, які утворилися або були транспортовані до місця відбору зразків у затоці Баффіна під час молодшого дріаса».

Доктор Володимир Цельмович пояснив: «Зіткнення Землі з кометами призводили до катастроф, що спричиняли зміни клімату та загибель цивілізацій. Однією з таких подій була катастрофа, яка сталася близько 12 800 років тому. Детально вивчивши мікроскопічні сліди цієї катастрофи в затоці Баффіна, ми змогли знайти численні сліди кометної речовини, яку ідентифікували за морфологією та складом знайдених мікрочастинок. Кількості кометного пилу в атмосфері було достатньо, щоб спричинити короткочасну імпактну зиму, за якою послідував 1400-річний період похолодання».

Однак дослідники підкреслюють, що їхні знахідки не надають прямих доказів на підтримку гіпотези імпакту. Потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити, чи справді знахідки є доказом удару, та встановити чіткий зв'язок між імпактом та кліматичним похолоданням. Результати отримані підтверджують гіпотезу про те, що Земля зіткнулася з великою кометою близько 12 800 років тому.