Вдова астронавта Apollo розкриває таємниці НЛО в новій книзі

Едгар Мітчелл, шоста людина, яка ступила на Місяць у 1971 році під час місії Apollo 14, залишив по собі не лише спадщину космічних подорожей, а й численні запитання про те, що він бачив за межами земної атмосфери.

Його вдова, Аніта Мітчелл, нещодавно опублікувала книгу під назвою «Ти не схожа на дружину астронавта», де поділилася спогадами про розмови з чоловіком. Ці розповіді стосуються загадкових явищ, які, за словами Едгара, бачили не лише він, а й інші астронавти під час своїх польотів. Зокрема, мова йде про невпізнані літаючі об’єкти, які десятиліттями викликають суперечки серед науковців, урядовців і громадськості.

За словами Аніти, її чоловік був переконаний в існуванні позаземного життя. Він часто повторював, що багато пілотів і астронавтів стикалися з чимось незрозумілим у космосі. Одного разу під час вечері інший астронавт, Лерой Гордон Купер молодший, поділився з подружжям думкою: «Послухайте, у нас немає нічого, що могло б рухатися так швидко і підійматися так високо». Ці слова стосувалися об’єктів, які, на думку Купера, не відповідали технологіям, відомим людству на той час.

Ще один колега Мітчелла, Джеймс МакДівітт, також нібито бачив дивний апарат під час однієї зі своїх місій, хоча офіційно ці свідчення не підтверджувалися.

Едгар Мітчелл не обмежувався лише розповідями вдома.

Після завершення кар’єри в NASA він активно виступав за розкриття інформації про НЛО, яку, на його думку, приховував уряд Сполучених Штатів. У 2009 році він привернув увагу ЗМІ, заявивши: «Нас відвідують». Він наполягав на тому, що правда про присутність позаземних цивілізацій має бути відкритою для людства. Мітчелл вважав, що визнання цього факту є ключовим для виживання нашої цивілізації.

«Сонце колись згасне, і якщо наш вид хоче вижити, ми мусимо покинути цю планету», — попереджав він, наголошуючи на необхідності освоєння глибокого космосу.

Після відставки з NASA у 1972 році Мітчелл не відійшов від досліджень, а навпаки, поринув у вивчення паранормального. Він заснував Інститут ноетичних наук, де зосередився на таких темах, як екстрасенсорне сприйняття, телепатія та навіть можливість впливу розуму на фізичні об’єкти, наприклад, згинання металу. Ця діяльність лише підкріплювала його переконання, що людство перебуває на порозі великих відкриттів, які виходять за межі традиційної науки.

Аніта Мітчелл у своїй книзі не просто переказує слова чоловіка, а й додає власні роздуми.

«Невже ви справді думаєте, що ми єдиний розум у Всесвіті? Бо якщо так, то Всесвіт у біді», — пише вона, повторюючи риторичне запитання, яке часто ставив Едгар. Її мета — не лише увічнити пам’ять про астронавта, а й привернути увагу до теми, яку багато хто вважає фантастикою. Вона стверджує, що історії, які Едгар розповідав їй у приватних бесідах, заслуговують на те, щоб їх почули.

Скептики, звісно, можуть поставити під сумнів ці свідчення, адже жодних офіційних документів чи фотографій, які б підтверджували слова Мітчелла чи його колег, досі не оприлюднено. Проте розповіді Аніти додають нового поштовху дискусіям про те, що астронавти могли бачити в космосі. Її книга вже викликала інтерес серед тих, хто давно цікавиться темою НЛО, а також серед тих, хто шукає відповіді на фундаментальні питання про наше місце у Всесвіті.

Чи справді Едгар Мітчелл забрав із собою в могилу правду про позаземне життя, чи його слова були лише відображенням його віри в невідоме — вирішувати читачам. Але одне беззаперечне: космос приховує таємниці, які людство ще не готове повністю осягнути. Аніта Мітчелл своєю книгою нагадує, що іноді найнеймовірніші історії народжуються там, де закінчуються межі відомого нам світу.